Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#79 Принципом композиції відтепер стає для нього музика <g/> , знаряддям – поетичне слово <g/> , вирване з щоденного контексту ( <g/> В якому побутовому контексті можна почути щось на зразок <g/> : « <g/> Як була революція <g/> , то всі пили воду й цокотіли зубами <g/> …
doc#28 <p> Але мовчать і місяць <g/> , і будови <g/> , </p><p> Панує ніч <g/> , і стежим ми самі <g/> , </p><p> Як в нас палають заклики любови <g/> , </p><p> Як таємничо стеляться розмови </p><p> Між білих вулиць сонної зими <g/> . </p>
doc#18 <p> Подібні конфлікти між віршем і синтаксою <g/> , подібні збурення ритму надзвичайно характеристичні для « <g/> Мойсея <g/> » <g/> , але тут обмежмося ще до одного-двох прикладів <g/> : </p><p> Бережіться <g/> , а то він до вас </p><p> Заговорить по-свому <g/> , </p><p> Заговорить страшніше сто раз <g/> , </p><p> Як в пустині рик грому ( <g/> IV <g/> ) <g/> , </p><p> Та хоч би край Йордана мені </p><p> Зараз трупом упасти <g/> , </p><p> Щоб в обіцянім краю лише </p><p> Старі кості покласти ( <g/> X <g/> ) <g/> . </p>
doc#23 <p> Всупереч традиційному твердженню <g/> , що походить від Петрова і переходить із книжки в книжку й із статті в статтю <g/> , Петренкове « <g/> Як в сумерки вечірній дзвін <g/> » не переспівує « <g/> Вечерний звон <g/> » І. Козлова <g/> , а його « <g/> Дивлюся на небо <g/> » — « <g/> Молитву <g/> » Лєрмонтова <g/> .
doc#6 Як вежа на Бройгелевій “ <g/> Вавилонській башті <g/> ” 1563 року ( <g/> тепер у Відні <g/> ) <g/> , ратуша <g/> , “ <g/> гордість нашого міста <g/> ” <g/> , — символ порожньої людської пихи й марности людських замірів зрівнятися з Богом <g/> .
doc#98 Як виглядали <g/> ? </p>
doc#72 <p> Як видавцям альманахів щастило обходити рогатки цензури по різних міністерствах <g/> , департаментах і цензурних комітетах <g/> , само по собі могло б стати вдячною темою для вивчення <g/> .
doc#40 Як видно вже з поданих прикладів <g/> , міська побутова лексика характеризується великою кількістю европеїзмів <g/> .
doc#40 Як видно вже з цього прикладу <g/> , членування на склади має характер чисто фонетичний ( <g/> артикуляційний <g/> ) і зовсім не в'яжеться з членуванням за значенням <g/> , яке виділяє слова <g/> , а в словах значущі частини <g/> : корені <g/> , афікси <g/> , закінчення тощо <g/> . </p>
doc#9 <p> Як видно з досить багатьох поданих прикладів <g/> , М. Старицький у практиці своєї поетичної мови був носієм не стільки спеціяльно галицьких <g/> , скільки взагалі західноукраїнських або <g/> , інакше кажучи <g/> , галицько-волинських мовних впливів <g/> ; до цього слід додати досить вільне використання мовних елементів <g/> , спільних з польською мовою <g/> .
doc#76 <p> 3. Як випливає з пункту 2 <g/> , регіональні археологічні відмінності до 6 ст <g/> .
doc#59 Як виразно видно бажання розвінчати героя <g/> ! </p>
doc#74 [ <g/> 98 <g/> ] Як висловився один робітник <g/> : « <g/> Ми багато розмовляємо про українську мову <g/> , тепер уже час розмов­ляти українською мовою <g/> …
doc#58 Трагедія впроваджується реплікою Максима « <g/> Вже мене з мужика не скинуть <g/> » у контрасті до Миколиної репліки “ <g/> Як влада не ваша <g/> , то й ніщо не ваше <g/> » <g/> , сягає напруження в акті розкуркулення з мораллю « <g/> Було тоді воювати <g/> , як Микола казав <g/> , та ми <g/> , дурні <g/> , не слухалися <g/> » і розв'язується — оптимістично розв'язується — мотивом біологічної невмирущости українського селянства <g/> , коли Домаха віднаходить свого внука <g/> : « <g/> Є Бог на світі і правда на землі <g/> .
doc#9 Як властиво повинні б писати ті поети <g/> , коли їм заборонено уживати таких слів народних <g/> , які вони чують довколо себе <g/> ?
doc#40 Як влучно <g/> , наприклад <g/> , здрібнілими наростками схарактеризована в дальшому прикладі жадоба продажних людців до власности <g/> : « <g/> Як до царської походної канцелярії <g/> , так і до гетьманської підходили людці <g/> , ласі на оці левадки <g/> , нивки <g/> , гайки <g/> , на ставки <g/> , і млинки <g/> , а то й на готовий гріш <g/> , впевняли гетьмана в своїй вірності непорушливій <g/> » ( <g/> Лепк <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Жарт <g/> » <g/> ) </p><p> Це зведення Музи на хідники й мешканнячка нетрів американського міста виявляється в чимраз більшому ширенні метонімії коштом метафори <g/> , метонімія бо не бере нас з середовища до якогось іншого <g/> , ніби вищого <g/> , вона тримає нас цупко там <g/> , де ми були б <g/> , коли б і не вдавалися взагалі до образности — </p><p> то не горщики на кухні — </p><p> википить душа до дна <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Як вогонь <g/> » <g/> ) </p><p> або у включенні метонімії в метафору <g/> : </p><p> Огорнувсь голубиними вуалями </p><p> парк <g/> … </p>
doc#10 14—38. </p><p> 13. Як водили перегеню <g/> .
doc#81 Як воно <g/> , це я <g/> , постало <g/> , як формувалося <g/> , з чого складається <g/> .
doc#59 Як воно подане <g/> , це питання <g/> , варте спеціяльного досліду <g/> .