Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 мови <g/> , вживаної в Галичині <g/> , він пише <g/> : « <g/> Чи значить се <g/> , що ми зовсім повинні зректися
doc#9 загальними і для Галичини <g/> , і для українців <g/> »4. Чи в цьому винні галичани <g/> , чи персонально М.
doc#9 , що колись у Олени Пчілки <g/> ! Чи це випадково <g/> ? Чи це не знаменує однакового підходу до
doc#9 деякі імовірності — річ цілком можлива <g/> . Чи буде зростати внесок Галичини в українську
doc#9 знову відкриється для галицьких елементів <g/> . Чи означає це <g/> , що варт тепер впроваджувати щедрою
doc#9 до літературної мови після 60-х років XIX ст <g/> . Чи означає це <g/> , що перед цим українська
doc#9 мови <g/> , спертої на чернігівські говірки <g/> . </p><p> Чи вона проявилася тільки в морфології дієслова <g/> ?
doc#10 була змушена оселитися десь на півночі Росії <g/> . Чи це так <g/> , чи ні <g/> , — фактом є <g/> , що від 1932 року не
doc#11 тотальної <g/> . Хто він був <g/> , той Стас Перфецький <g/> ? Чи він гине <g/> ? Рушає до нового життя <g/> , може <g/> , не зовсім
doc#11 ваша подорож з Мюнхена через Верону до Венеції <g/> . Чи помітили ви <g/> , давши вашу « <g/> Перверсію <g/> » до друку
doc#15 речень <g/> , і підведе нас до мети даної роботи <g/> . </p><p> Чи не вперше про називні речення заговорив <g/> , ще не
doc#15 ведуть читача ( <g/> слухача <g/> ) до уявлення присудка <g/> . </p><p> Чи можна з цим погодитися <g/> ? Функціонально ці
doc#15 , а потім самостійні синтаксичні одиниці <g/> . Чи це ряд підметів <g/> , чи це ряд означень <g/> , - називні
doc#16 а на другому — Донцова <g/> , а в других двох — навпаки <g/> . </p><p> Чи може бути корисною і плідною дискусія <g/> , в якій
doc#16 попюлер <g/> " <g/> , а Маркс — " <g/> люмпенпролетаріятом <g/> "» <g/> . </p><p> Чи ж дивно <g/> , що далі рух іде вже на виключених
doc#16 , а вісниківство — єдине <g/> , що цьому протистоїть <g/> . </p><p> Чи Донцов справді думає <g/> , що Юрій Косач заражений
doc#16 нам <g/> , — не сідати з тими людьми за один стіл <g/> » <g/> . Чи подумав Донцов <g/> , наводячи Кленові слова <g/> , що
doc#16 для нас тут — символ відтинку нашої історії <g/> . Чи був він його Колюмбом <g/> , чи тільки Амеріґо да
doc#16 : про ролю літератури в вихованні загалу <g/> . </p><p> Чи має література і мистецтво взагалі виховну
doc#18 дзвінок <g/> , і двері відкриваються — перед жінкою <g/> ? Чи перед самим життям <g/> ? Нема в цих подіях логіки на