Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 ( <g/> Це теж була більше формальність <g/> ) <g/> .
doc#80 ( <g/> Це дало йому передишку до 1949 року <g/> .
doc#56 ( <g/> Це знову не проти Кравцева <g/> , а тільки констатація того <g/> , що ні зміст ні стиль його поезій — не того типу <g/> , який нью-йоркчани принесли були з собою <g/> .
doc#52 ( <g/> Це був дуже цікавий випадок народження малороса <g/> , і <g/> , тема важлива <g/> , може я повернувся <g/> , щоб її обговорити в окремій статті <g/> .
doc#29 <p> ( <g/> Це так я бачу тепер <g/> , аналізуючи спогад про враження від тих тельбухів-черева <g/> .
doc#31 ( <g/> Це не завадило Хвильовому в розділі « <g/> Новий організаційний шлях <g/> » накреслити справжній проспект нового типу літературної організації <g/> , що незабаром утілився в зформування ВАПЛіте <g/> .
doc#84 ( <g/> Це теоретично <g/> , бо справді вони вже вступили в бій і вже дуже <g/> , дуже багато перейняли від системи функційности <g/> .
doc#72 ( <g/> Це правило вимагає <g/> , щоб після дев'ятьох літер — д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , ж <g/> , ш <g/> , ч <g/> , р — перед приголосною західноєвропейське і передавати українським и <g/> , а в решті випадків як і. Правило є в первісному правописі 1919 року <g/> , див <g/> .
doc#31 Одночасна поява відповіді Хвильового показує <g/> , що редактор видання познайомив його з статтею Яковенка перед її друком <g/> , отже <g/> , літературна дискусія не виникла стихійно <g/> , її початок <g/> , можна думати <g/> , свідомо зорганізував редактор « <g/> Вістей <g/> » Василь Блакитний2. ( <g/> Це <g/> , до речі <g/> , показує <g/> , наскільки нісенітне є твердження Юрія Смолича про тривалу ворожнечу між Хвильовим і Блакитним <g/> .
doc#72 Куди більша різниця є <g/> , приміром <g/> , між мовою газет з-перед 1905-1917 років <g/> , з одного боку <g/> , і мовою газет <g/> , скажім <g/> , 1925 р. ( <g/> Це перше враження можна і треба перевірити на конкретному матеріялі <g/> ) <g/> .
doc#26 ) </p><p> Це не вперше для Шевченка поезія була виконавцем функцій літературної критики у вірші й через вірш <g/> .
doc#89 ) </p><p> Це перша половина наглядової критики в умовах нашого політичного лихоліття <g/> .
doc#56 ) Це останнє проголошене вже в початковому вірші <g/> : </p><p> Вибачте мені <g/> , коли знайдете в книжці цій замість поезії помиї <g/> , — </p><p> і іронічно-пародійно розшифроване в одному з останніх <g/> : </p><p> Мені б хотілося сонетом часом писануть <g/> , ще й так <g/> , щоб із сонету того вийшла делікатна перла <g/> , та ув очах у мене каламуть <g/> , і <g/> , мабуть <g/> , бачите самі <g/> , що вже моя рука <g/> , сказати б <g/> , не туди поперла <g/> . </p>
doc#36 <p> ( <g/> « <g/> Марія <g/> » <g/> , 1859 <g/> ) </p><p> Це можна зрозуміти так <g/> , що Христос сам себе розпинає <g/> , тобто Бог <g/> , прийнявши подобу людини <g/> , свідомо віддає себе на муки й смерть <g/> , а людство виступає як знаряддя Його волі <g/> . </p>
doc#10 <p> 26 <g/> ) Це були <g/> : 1 <g/> ) сполучення ый <g/> , ій проти російських ой <g/> , ей ( <g/> злий — злой <g/> ) <g/> ; 2 <g/> ) стягнені форми прикметників <g/> ; 3 <g/> ) г <g/> , а не ґ <g/> ; 4 <g/> ) перша особа множини дієслів на -мо <g/> ; 5 <g/> ) третя особа однини дієслів без -ть <g/> , -ть у другій ( <g/> Sic <g/> !
doc#18 » ( <g/> XVIII <g/> ) </p><p> Це кінець Мойсеевого життя <g/> , бо заперечене <g/> , й поламане <g/> , й відкинене те <g/> , що тримало його серед живих <g/> , іцо було сенсом і метою його існування <g/> .
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Арістарх <g/> » <g/> ) </p><p> Це вже не просто « <g/> відгуки <g/> » на сучасність <g/> , як пише Св <g/> .
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Жарт <g/> » <g/> ) </p><p> Це зведення Музи на хідники й мешканнячка нетрів американського міста виявляється в чимраз більшому ширенні метонімії коштом метафори <g/> , метонімія бо не бере нас з середовища до якогось іншого <g/> , ніби вищого <g/> , вона тримає нас цупко там <g/> , де ми були б <g/> , коли б і не вдавалися взагалі до образности — </p><p> то не горщики на кухні — </p><p> википить душа до дна <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Як вогонь <g/> » <g/> ) </p><p> або у включенні метонімії в метафору <g/> : </p><p> Огорнувсь голубиними вуалями </p><p> парк <g/> … </p>
doc#1 <p> ( <g/> « <g/> Хоча лежачого й не б'ють <g/> » <g/> , </p><p> 20 жовтня 1860 р. <g/> ) </p><p> Це вже не кривава помста <g/> , а страта неминуча і заслужена <g/> , страта того <g/> , хто винен у соціяльному злі <g/> . </p>
doc#24 Дія твору перекидається то в степ <g/> , то на терен усієї України ( <g/> « <g/> Атлетика <g/> » <g/> ) <g/> , Це відповідає декляративній заяві автора про обмеженість і недоречність рамок старої триповерхової коробки вертепу <g/> .