Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 : боки і боки <g/> , звіри і звірі <g/> , клени і клени <g/> , леви і леви <g/> , птахи і птахи <g/> ; у слові ріг подвійний наголос надає слову різного значення <g/> : роги ( <g/> корови <g/> ) — роги ( <g/> будинків <g/> ) <g/> .
doc#87 Твір сміливий <g/> , написаний з живого досвіду <g/> , зігрітий <g/> , напевно <g/> , многорічним вдумуванням <g/> , осмислюванням і болінням з приводу баченого <g/> , відчутого <g/> , пережитого <g/> .
doc#9 Як постали — в межах <g/> , у суті справи <g/> , однієї літературної мови — бо ніхто <g/> , дослівно ніхто не висував програми творення двох окремих літературних мов ( <g/> як це було нерідко у межах сербсько-хорватського мовного простору <g/> ) — назвімо їх умовно передзбручанською і зазбручанською <g/> , але в обох відламах української мови плекано саме місцеву традицію і боронено її <g/> , часом пристрасно і запекло <g/> , і то протягом мало не сторіччя <g/> .
doc#6 У “ <g/> Замерзлі вікна і хлопець у молитві <g/> ” ( <g/> ч. 3 <g/> ) ідейний зміст хреста <g/> , перед яким схилив коліна хлопець <g/> , недвозначний <g/> , але непрониклива для світла паморозь на вікні <g/> , напевне <g/> , вабила мистця не тільки мальовничістю своєї поверхні <g/> , а й символікою відгороджености людини від світу <g/> ; і брак природного світла <g/> , посилений образом безсилого блимання гасової лямпи <g/> , а зрештою й <g/> , — напевне холодна <g/> , — кам'яна підлога <g/> , — чи це лише побутові деталі <g/> ?
doc#75 Вони знали бруд і жорстокість свого часу <g/> , бруд і жорстокість життя <g/> , і бруд і жорстокість людини <g/> .
doc#74 Так <g/> , М. Попов у листопаді 1933 року підкреслює тяглість партійної лінії в цьому питанні <g/> ; одна з резолюцій XII з'їзду КП ( <g/> б <g/> ) У в січні 1934 року радить « <g/> найшвидший розвиток національно-культурного будів­ництва і більшовицької українізації на базі індустріялізації й колективізації <g/> » <g/> , і навіть у травні 1937 року XII з'їзд КП ( <g/> б <g/> ) У засуджує « <g/> недостатню українізацію партійних <g/> , радянських і особливо профспілкових та комсомольських організацій <g/> » <g/> .
doc#63 <p> Рухи від універсально-раціонального до національного і до суб'єктивного — цілком закономірні — і в динаміці нашого літературного процесу ( <g/> реакція на неоклясику <g/> ) і в динаміці українського загальноісторич- ного процесу ( <g/> реакція на гігантизм історичних подій і вияв недовершености українських державницьких змагань <g/> ) <g/> .
doc#82 І в довгому шерезі неуків і недоуків провід законно належав самому Сталінові <g/> .
doc#72 Сірополко ( <g/> 201 <g/> ) <g/> , посилаючися на звіт Наркомосу на Шостому з'їзді Рад у грудні 1921 р. ( <g/> цей документ мені неприступний <g/> ) <g/> , наводить такі цифри <g/> : 1921 р. по всій Україні 63 % шкіл були українські <g/> , з них приблизно вісім десятих працювало на Поділлі <g/> , Київщині й Полтавщині <g/> , решта на Харківщині і в Донбасі <g/> ; у великих містах відсоток українських шкіл був значно нижчий <g/> : в Києві — 25 % <g/> , Катеринославі — 20 % <g/> .
doc#50 Життя там протікало в рамках традиційної ритуальности <g/> , що охоплювала всі його прояви <g/> : від великоднього чи святвечірнього меню до одруження і смерти <g/> , від господарських робіт — </p><p> радісно рубаю дрова </p><p> і верби <g/> , дуже мокрі і сухі <g/> , </p><p> і осоку жну в болотах коровам <g/> , </p><p> і в діжці буряки січу тугі <g/> , </p><p> і вранці гичку вергаю з городу <g/> , </p><p> а потім з відрами біжу по воду — </p><p> до способів викопувати предківський скарб <g/> .
doc#47 Історіософія Маланюка й Липи <g/> , варязькість Ольжича <g/> , фолкльорний мітологізм Лятуринської — в усьому цьому були виразні елементи свідомого ілюзієтворення <g/> , як були вони і в культі ґрюндера- « <g/> кулака <g/> » в реалістичнішого Уласа Самчука <g/> , як були вони і в волюнтаризмі Донцова <g/> .
doc#9 Цілком природно <g/> , що до певної міри Шевченко в манерах і в мові пристосовувався до цього свого нового оточення <g/> . </p>
doc#25 Подруге <g/> , тим <g/> , що вподібнення буває в українській мові нормально в складі перед наголосом ( <g/> як це є <g/> , наприклад <g/> , і в нашому прикладі її <g/> , але саме в членних прикметниках наголос не припадав на останній склад <g/> .
doc#81 А Юрко не дурно вибрав був сусідство з Кубанню — він там одружився з молодою <g/> , куди молодшою від нього козачкою <g/> , і в них було немовля <g/> , на честь Хвильового назване Микола <g/> .
doc#50 <p> Правда <g/> , і в першій частині вже переважають гнітючо-похмурі тони <g/> ; старе село поет змальовує вже напередодні його загибелі <g/> , в стані занепаду і руїни <g/> .
doc#63 І в світлі цього досвіду ми певні <g/> : атаки плужан на неоклясицизм були атаками знизу вгору <g/> , намаганням принизити високе <g/> , знівелювати несприйнятне для малих <g/> .
doc#63 Думаю <g/> , що це єдиний у нашій прозі послідовний <g/> , органічний европеїст — і в цьому може причини його близькости до неоклясиків <g/> .
doc#36 Типологічна подібність підходу до теми й стилю її подачі в релігійних картинах пізнього Ґе і в Шевченковій поезії пізніх років не влягає жадному сумніву <g/> .
doc#64 І щоденник Любченка цікавий і важливий між іншим тим <g/> , що він дає змогу простежити <g/> , як у самому авторові його пробуджується і зростає ця психологічна донцовщина <g/> , зовсім незалежна <g/> , як уже сказано <g/> , від системи думок і ідей Донцова <g/> . </p>
doc#89 з певними застереженнями <g/> , коли він чимсь захоплюється <g/> » <g/> . </p><p> Два стилі критики <g/> , наглядова і вглядова критика <g/> , проблема Ґріґсона і Емпсона існують і в нас <g/> . Але для тих