Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#30 Ух <g/> , як радо поїхав би я до Італії <g/> , але — сиди і нічогісінько не жди7. </p><p> Я дуже зворушений Вашою самокомандировкою до літератури шелестуна8 <g/> , але Бурячка Ви додали вже самі <g/> , зізнайтеся <g/> , хоч і в добрій гармонії стилю <g/> .
doc#30 Я там був двічі <g/> , раз — коли вишневий цвіт <g/> , а другий під осінь <g/> , коли передзимове листя <g/> .
doc#31 Я підкреслив русизми в цій цитаті <g/> .
doc#35 , гнівом своїм і яростию своєю смутить я <g/> : Ідіте од Мене <g/> , проклятії <g/> »1 <g/> .
doc#37 У цих обставинах у сіризні вільгельмівського промислового й безбарвного містечка-передмістя я вхопився за перекладання <g/> .
doc#37 А коли я переїхав до Мюнхену <g/> , що сталося в травні 1946 року і про обставини чого я розповім пізніше <g/> , моя кімната стала літературним клюбом <g/> , психолікарнею <g/> , канцелярією і адміністративним осередком МУРу <g/> .
doc#37 Перед тим він упіймав мене десь у коридорі школи <g/> , де містився Університет <g/> , і став просити в мене пробачення й утримання від впливу на професорську колегію <g/> .
doc#37 Я був тоді лютий на Довгаля <g/> , але може він мав рацію <g/> .
doc#37 Багряний <g/> , </p><p> Домонтович <g/> , Костецький <g/> , Майстренко <g/> , Полтава й я — всі були східняки <g/> , себто « <g/> совєти <g/> » <g/> .
doc#37 <p> Коли я оглядаюся в ретроспекції на « <g/> Світання <g/> » й його полеміку <g/> , мені ясно <g/> : їхній конфлікт зі мною був в основному — забувши антиукраїнські почуття Державина й сальєрівський комплекс Ореста <g/> , — як я вже сказав <g/> , конфліктом двох поколінь <g/> : передреволюційного — Державин народився 1899 <g/> , а Орест 1901 року <g/> , перед радянізаціею України одному було 21 <g/> , а другому 19 років — а я побачив світ у менш щасливий рік 1908 <g/> , що означає <g/> , що я зазнав сильніших впливів від нового режиму і був менш відпорний на них <g/> .
doc#37 Це кінець <g/> , я виходжу беззастережно і остаточно <g/> . </p>
doc#37 Полтава щось сказав про те <g/> , як я поринув у справи МУРу <g/> , віддаючи їм увесь свій час <g/> , розумову й фізичну енергію <g/> .
doc#38 І аналіза творів Миколи Куліша й Підмогильного <g/> , приміром <g/> , яку мені пощастило не так давно зробити <g/> , при всій її недостатності показує <g/> , що кращі твори двадцятих років складають цей іспит — найтяжчий з усіх іспитів для літератури й письменника <g/> , бо це — іспит на вічність <g/> . </p>
doc#40 Прикметник тихосумний одразу нагадує Шевченкове « <g/> Я до тебе літатиму з хмари на розмову <g/> , на розмову тихосумну <g/> , на раду з тобою« <g/> . </p>
doc#40 <p> Якщо підмет виражений особовим займенником я <g/> , ти <g/> , ми <g/> , ви <g/> , то іноді є тенденція не вживати його <g/> .
doc#40 Я цілую чиюсь тінь <g/> » ( <g/> Коц <g/> .
doc#40 : « <g/> Коли ви до мене їхали <g/> , то <g/> , певно <g/> , думали <g/> , що я слабосила жінка і що мене манною кашою з ложки годують <g/> » ( <g/> Ян <g/> .
doc#40 <p> б <g/> ) назви дій ( <g/> процесів <g/> ) <g/> , властивостей і абстрактних понять </p><p> Назви дій найчастіше оформляються в середньому роді наростками -нн ( <g/> я <g/> ) <g/> .
doc#40 Загальніше значення має наросток -ин ( <g/> а <g/> ) <g/> , -чина ( <g/> а <g/> ) <g/> , -ин ( <g/> я <g/> ) <g/> , -інь <g/> , напр <g/> .
doc#40 : рученята <g/> , бровенята <g/> , хлоп'я — хлоп'яти ( <g/> наросток -ат- не вживається в називному-знахідному і орудному відмінку однини <g/> , з'являючися лише в інших відмінках <g/> ) <g/> ; -унь ( <g/> о <g/> ) <g/> , -ун ( <g/> я <g/> ) <g/> , напр <g/> .