This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | Він відповів <g/> , — як мені переказали <g/> : </p><p> — Для мене і для нього краще <g/> , щоб ми не зустрічалися <g/> . </p> |
doc#81 | Він прив'язався до мене <g/> , радо приходив до мене на розмову й ставив багато питань <g/> , звичайно <g/> , не політичних <g/> . |
doc#81 | І справді <g/> , від вересня 1936 року я став аспірантом <g/> , а 14 жовтня мене затвердив Наркомос <g/> . |
doc#81 | ) <g/> , мої віршовані переклади забирали мене на кілька хвилин чи годин з неутульного навколишнього світу до іншого <g/> , кращого <g/> . |
doc#81 | Катерина Іванівна Вовк запросила мене відвідати разом з нею її рідне село Гаї не далеко від Львова <g/> , де жила її рідня <g/> . |
doc#81 | Мабуть <g/> , тільки її нестримне бажання зберегти мене <g/> , відкрити мені шлях у життя <g/> . |
doc#46 | <p> Але в червні 1948 доля звела мене з його формальною дружиною Марією Бачинською-Донцовою <g/> . |
doc#81 | За хвилину або дві на пероні нікого не було вже — нікого <g/> , крім мене з матір'ю й нечисленними нашими клунками <g/> , а всі вагони були переповнені по вінця <g/> , так що не лишалося ніякої надії бути в поїзді <g/> . </p> |
doc#81 | Газетну справу <g/> , крім мене <g/> , викладали Гузюк і Черепахов <g/> . |
doc#92 | Дочекавшися слушного часу <g/> , він обрушив на мене всю свою ненависть до зухвалих приходнів <g/> , що псують кар єру американським хлопцям <g/> . |
doc#81 | Але картина була дещо занадто бройгелівська <g/> , як на мене <g/> , містюка-інтеліµента <g/> . |
doc#81 | Перед моєю втечею вона наділила мене двома великими валізками зі своєї комори <g/> . </p> |
doc#35 | , гнівом своїм і яростию своєю смутить я <g/> : Ідіте од Мене <g/> , проклятії <g/> »1 <g/> . |
doc#92 | Фактом лишається <g/> , що Слов'янський відділ ще в вересні <g/> , перед початком навчального року <g/> , запропонував мені маленький додаток до платні — чотири тисячі на рік <g/> , замість обіцяних 3500. З властивою йому делікатністю російського інтелігента старої доби Михайло Михайлович Карпович покликав мене до свого кабінету <g/> : </p><p> — Знаєте <g/> , ваша платня не досить висока <g/> . |
doc#81 | Хоч як несамовито вона була до мене прив'язана <g/> , хоч як мене доглядала й пестила — досить поглянути на мої фотографії з тих часів <g/> , то в оксамитовому чорному костюмчику й білих черевичках <g/> , то в кокетливому білому з вишиваним коміром і крайками <g/> , — але вона знала <g/> , щу таке дисципліна ( <g/> мабуть <g/> , ще з її інститутського виховання <g/> , з перших років бідування після одруження <g/> ) <g/> , і привчала мене до неї <g/> . |
doc#9 | борше ( <g/> й <g/> ) <g/> : « <g/> Бозя простив та скрасив мене боршей <g/> » ( <g/> 102 <g/> ) <g/> ; сх <g/> . |
doc#98 | — тверде в свідомості моїй переконання <g/> , що подібне відчуття мав і він — супроти мене <g/> . Без логічних <g/> , фактичних доказів на це <g/> . Перепитати <g/> ? Час на перепити минув |
doc#81 | Але членом літературного естаблішменту я не став <g/> , і <g/> , приміром <g/> , до жюрі конкурсів на найкращий літературний твір мене не запрошували <g/> . </p> |
doc#81 | Тут мене не тільки знокавтовано <g/> , тут мені показано <g/> , що слова й добрі почування — ніщо перед брутальною силою <g/> . |
doc#103 | однодумці до кінця <g/> . </p><p> — Що ж до жіночої половини в спогадах <g/> , то у мене склалося враження <g/> , що Ваша думка в оцінюванні її вартісности найчастіше була « <g/> протилежною <g/> » |