Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#65 Було б недоцільно це тут повторювати <g/> , і я дозволю собі замість цього посилатися на мої попередні публікації { <g/> Чужими мовами я писав про це двічі <g/> : у моїй книжці " <g/> Die ukrainische Schriftsprache <g/> , 1798-1969'' ( <g/> Вісбаден <g/> , 1966 <g/> ) і в статті " <g/> Language Planning and Unplanning in the Ukraine <g/> " у збірці " <g/> The Languages and Literatures of the Non-Russian Peoples of the Soviet Union <g/> .
doc#16 Він пише <g/> : « <g/> Так <g/> , як " <g/> вузьке розуміння нації як плебсу <g/> " у Драгоманова <g/> …
doc#72 Вихованці російських шкіл <g/> , полонені мали нагоду читати українські книжки й газети ( <g/> для полонених видавалися окремі українські газети <g/> : “ <g/> Розвага <g/> ” у Фрайштадті <g/> , “ <g/> Розсвіт <g/> " у Раштаті <g/> , “ <g/> Шлях <g/> ” у Зальцведелі <g/> ) <g/> , слухати курси українською мовою <g/> , а менше грамотні — навчитися читати й писати по-українському <g/> .
doc#15 Після таких визначень слід було б <g/> , щоб бути послідовними <g/> , визнати за розгляданими словосполуками характер речень <g/> ; але <g/> , на диво <g/> , Перегінець відмовляє їм у цьому <g/> , з їх еквівалентами речень <g/> , слідом за Пєшковським </p><p> підкреслює неможливість обставинних конструкцій у них і навіть <g/> , непосередньо суперечачи самому собі <g/> , говорить про нібито " <g/> послаблення присудкових форм <g/> " у них <g/> , яке <g/> , мовляв <g/> , " <g/> дорівнює [ <g/> …
doc#15 Зате <g/> , заслугою Синявського була постава питання ( <g/> хай мимобіжна й спрощена <g/> ) про генезу називного речення <g/> , Синявський виводить називні речення з двоелементних через пропуск дієслова є " <g/> у значенні самої тільки дієслівности без жадного іншого значення <g/> " <g/> , погоджуючися в цьому з К. Т. Німчиновим <g/> , якиий тоді ж таки виступив теж із коротенькою генетичною характеристикою називних речень <g/> . </p>
doc#80 "» </p><p> У Домонтовича читаємо <g/> : « <g/> Відбуваються заручини <g/> .
doc#40 Мало хто знає <g/> , що утори означає 'жолоби у бочці <g/> , куди вставляється дно' <g/> , але кожний розуміє фразеологічний зворот <g/> , який читає в Котляревського <g/> : « <g/> Богині в гніві ті же баби і так же на утори слабі <g/> » ( <g/> 'нестримані' <g/> ) <g/> .
doc#62 А надто <g/> , особливо виразно <g/> , до болю аскетично й самозречено - Олег Ольжич " <g/> Ріні <g/> " й " <g/> Веж <g/> " ( <g/> у його " <g/> Підзамчі <g/> " намічався прорив поза ці самим ним поставлені собі вузькі кордони <g/> ) <g/> .
doc#10 Додаймо до цього ще розуміння чергувань у <g/> : в <g/> , і <g/> : й як вияву особливої властивости української мови <g/> , її потягу до краси <g/> , до стилістично використовуваної рівноваги голосних і приголосних <g/> , пропаговане в ( <g/> 4 <g/> ) ( <g/> у За <g/> , 127 Курило вживала для цього явища терміну “ <g/> милозвучність <g/> ” <g/> ) <g/> .
doc#53 Морфологічно марковане своїм префіксом як церковнослов'янізм воспівати ( <g/> 8 <g/> , 73 <g/> ) <g/> , далеко блідіше — новотвір ізвол ( <g/> 8 <g/> , 82 <g/> ) ( <g/> у церковнослов'янському тільки дієслово изволити <g/> ) <g/> .
doc#40 , виконання романсів акторами <g/> , Айнштайнова теорія відносности ( <g/> а не виконання романсів акторів <g/> , теорія відносности Айнштайна <g/> ) ( <g/> у § 15 говорилося про це як про явище синтаксичної дисиміляції <g/> ) <g/> . </p>
doc#53 Якщо далі обмежуватися матеріялом <g/> , поданим під літерою щ <g/> , то в загадках відхилень від Номиса взагалі немає <g/> , а в приказках можна назвати тільки чотири дрібні відхилення <g/> , а саме — в дієсловах заміну Номисової форми інфінітива на -ти формою на -ть ( <g/> у приказці 3297 — переймать замість переймати як основного варіянта <g/> ) <g/> , у третій особі однини теперішнього часу на -ає формою на -а ( <g/> у приказці 11309 — співа <g/> , протира замість Номисових співає <g/> , протирає <g/> ) <g/> , один раз <g/> , у приказці 7074 <g/> , куповалы проти Номисової форми купували <g/> .
doc#53 Якщо далі обмежуватися матеріялом <g/> , поданим під літерою щ <g/> , то в загадках відхилень від Номиса взагалі немає <g/> , а в приказках можна назвати тільки чотири дрібні відхилення <g/> , а саме — в дієсловах заміну Номисової форми інфінітива на -ти формою на -ть ( <g/> у приказці 3297 — переймать замість переймати як основного варіянта <g/> ) <g/> , у третій особі однини теперішнього часу на -ає формою на -а ( <g/> у приказці 11309 — співа <g/> , протира замість Номисових співає <g/> , протирає <g/> ) <g/> , один раз <g/> , у приказці 7074 <g/> , куповалы проти Номисової форми купували <g/> .
doc#80 <p> ( <g/> У цитаті з спогадів Аліни Костомарової підкреслено ті слова <g/> , що не ввійшли до тексту Домонтовича <g/> ; у тексті Домонтовича підкреслено слова <g/> , додані автором <g/> .
doc#72 ( <g/> У 1927 р. він знову приїде в Харків <g/> , цього разу на правописну конференцію <g/> , де заявить <g/> , що беззастережно приймає ще не затверджений правопис <g/> ) <g/> .
doc#27 ( <g/> У випадку Марка Вовчка це склалося інакше <g/> , ініціятива належала жінці <g/> , бо Марко Вовчок була не недосвідченим дівчам <g/> , вона вже знала <g/> , по чому хліб і сіль по чім <g/> .
doc#97 ( <g/> У слабкій формі я теж колись перехворів був на неї <g/> .
doc#32 ( <g/> У цьому поспіху <g/> , до речі <g/> , мабуть <g/> , і причина втрати архівів і Академії <g/> , і <g/> , може <g/> , ЦПУЕН <g/> .
doc#6 ( <g/> У виданні “ <g/> Страстей <g/> " це сторінки 154 <g/> , 155 і 157 <g/> ) <g/> .
doc#62 ( <g/> У поезіях їх далеко менше <g/> .