Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#29 Замість Меєрхольдової біомеханіки — демонстрації людського тіла й мозку як механізму на оголено-інженерних конструкціях <g/> , — Курбас ніс свій повний театр <g/> , театральний театр <g/> , синте́зу сценічного ритму <g/> , співгри малярства й музики — він говорив про « <g/> звуковий пейзаж <g/> » <g/> .
doc#29 <p> Франківці <g/> , правда <g/> , показали <g/> , що український театр може робити падуанських герцоґинь Вайлдових і бутафорнокостюмні втілення середньовічних псевдомесій Жулавського <g/> , адже так робив і театр Синельникова <g/> .
doc#29 <p> Франківці <g/> , правда <g/> , показали <g/> , що український театр може робити падуанських герцоґинь Вайлдових і бутафорнокостюмні втілення середньовічних псевдомесій Жулавського <g/> , адже так робив і театр Синельникова <g/> .
doc#29 Не тільки інша мова <g/> , а й інший театр <g/> .
doc#29 Ну і <g/> , не забуваймо <g/> , тоді це був театр з провінції <g/> , а тепер він мав стати провідним <g/> , затьмаривши франківців ( <g/> що харків'янам не так уже й боліло <g/> ) <g/> , і — головне — доброго старого Синельникова <g/> , — правда <g/> , вже за бортом <g/> , але все ще в ролі непомерклого символу <g/> , — фортеця милої традиційної провінційности першої кляси <g/> : ми найкращі після Москви й Петербурґу <g/> , ми на рівні <g/> , так <g/> , із київським Соловцовим <g/> !
doc#29 При цьому театр Курбасів не погодився ні на що <g/> , що суперечило б провідним засадам « <g/> Березоля <g/> » <g/> .
doc#29 Театр <g/> , що заперечував спеціятелізацію актора на амплуа і жадав актора універсального <g/> , міг прийняти до роботи і ревю типу « <g/> Алло на хвилі 477 <g/> » або « <g/> Чотири Чемберлени <g/> » <g/> , і фарс ( <g/> « <g/> Пурсоньяк <g/> » <g/> ) <g/> , і навіть елементи психологізму в сенсі методи ( <g/> Каляєв у « <g/> Пролозі <g/> » <g/> ) <g/> , і всеімперськість у сенсі проблематики ( <g/> той-таки « <g/> Пролог <g/> » як цілість <g/> ) <g/> .
doc#29 І Курбасів театр мав бути її театром <g/> .
doc#29 Чи був у Харкові театр « <g/> Березіль <g/> » <g/> ?
doc#29 <p> Кінцевий балянс <g/> : культурний театр — і п'ять вибухів творчости справжньої <g/> . </p>
doc#29 <p> Отож <g/> , коли говорити про « <g/> Березіль <g/> » як театр Курбаса — « <g/> Курбаса в собі <g/> » <g/> , — то це був театр трьох вистав <g/> : « <g/> Золоте черево <g/> » <g/> , « <g/> Диктатура <g/> » <g/> , « <g/> Маклена Ґраса <g/> » <g/> .
doc#29 <p> Отож <g/> , коли говорити про « <g/> Березіль <g/> » як театр Курбаса — « <g/> Курбаса в собі <g/> » <g/> , — то це був театр трьох вистав <g/> : « <g/> Золоте черево <g/> » <g/> , « <g/> Диктатура <g/> » <g/> , « <g/> Маклена Ґраса <g/> » <g/> .
doc#29 І так <g/> , коли продертися крізь видимості й оболонки <g/> , на Лібкнехта <g/> , 9 ( <g/> вона вже була не Сумська <g/> , а Лібкнехта <g/> ) <g/> , у Харкові містилося три театри для харків'ян <g/> , що формально звалися « <g/> Березіль <g/> » <g/> : аґітпропний <g/> , театр-ревю та « <g/> нормальний <g/> » <g/> , — хоч усі три при одній школі виховання актора <g/> ; а далі — четвертий <g/> , театр Миколи Куліша <g/> ; і <g/> , нарешті <g/> , — театр Леся Курбаса <g/> .
doc#29 І так <g/> , коли продертися крізь видимості й оболонки <g/> , на Лібкнехта <g/> , 9 ( <g/> вона вже була не Сумська <g/> , а Лібкнехта <g/> ) <g/> , у Харкові містилося три театри для харків'ян <g/> , що формально звалися « <g/> Березіль <g/> » <g/> : аґітпропний <g/> , театр-ревю та « <g/> нормальний <g/> » <g/> , — хоч усі три при одній школі виховання актора <g/> ; а далі — четвертий <g/> , театр Миколи Куліша <g/> ; і <g/> , нарешті <g/> , — театр Леся Курбаса <g/> .
doc#29 Я натякав на це в своїй статті про Курбасову « <g/> Диктатуру <g/> » ( <g/> крізь димову заслону модної й вимаганої фразеології <g/> ) <g/> , вміщеній 1931 року в журналі « <g/> Радянський театр <g/> » <g/> , ч. 1 <g/> , і — в співавторстві з Юрієм Лавріненком — у просторій рецензії на « <g/> Маклену Ґрасу <g/> » <g/> , знищеній редактором « <g/> Вістей <g/> » Ф. Тараном <g/> .
doc#32 Починає виходити таборова газета ( <g/> хоч і без друкарні <g/> ) <g/> , закільчується театр ( <g/> Володимира Блавацького <g/> ) <g/> .
doc#40 Багато слів з цих мов здавна вживають у більшості європейських мов <g/> , як от республіка <g/> , нація <g/> , театр <g/> , драма <g/> , поліція <g/> , політика <g/> , філософія тощо <g/> .
doc#40 Якщо в чужих словах трапляється таке сполучення звуків <g/> , українська мова вставляє між першим приголосним і р <g/> , л голосний звук е. Так постали форми Олександер <g/> , міністер <g/> , циліндер <g/> , а в народній мові можна почути і театер замість театр тощо <g/> .
doc#40 З-поміж слов'янських мов пуристи особливо сильно вплинули на чеську мову <g/> , де цілу низку чужих слів <g/> , навіть уживаних по всій Европі <g/> , заступлено штучними новотворами або відживленими архаїзмами чеського походження <g/> , як от <g/> : музика — hudba <g/> , театр — divadlo <g/> , металь — kov <g/> , хемія — lucba <g/> , журналіст — novinar тощо <g/> .
doc#40 Інакше є <g/> , наприклад <g/> , у другому складі слова театр <g/> : тут є максимум звучности на а <g/> , спад на т і нове <g/> , хоч і менше піднесення на р ( <g/> аТр <g/> ) Звук р утворює тут своєрідний при́складок <g/> . </p>