Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 , прислівником або адвербіалізованим словом ( <g/> »категорією стану« <g/> ) і інфінітивом <g/> , дійова
doc#40 конкретністю образу <g/> . Тому одібного типу слова ( <g/> або й індивідуальні неологізми <g/> ) можна знайти
doc#40 речення <g/> , а саме — з павзами на межах цієї групи слів ( <g/> або навколо цього слова <g/> ) <g/> ; з більшим <g/> , ніж при
doc#40 членах речення <g/> , наголошенням цієї групи слів ( <g/> або слова <g/> ) <g/> ; з рухом підвищень і знижень тону <g/> ,
doc#40 -ич <g/> , тримають наголос на останньому складі слова ( <g/> але <g/> : пастир <g/> ) <g/> ; у словах з наростком -ич у
doc#65 російського купол ще наводиться першим словом ( <g/> але годі вжити слова баня в прикладі СУМ – " <g/> Під
doc#9 , монтер <g/> ) <g/> ; пом'якшена вимова л у багатьох чужих словах ( <g/> бльокада <g/> , кляса <g/> ) <g/> ; збереження ґ відповідно до
doc#40 засіб <g/> ) <g/> , подруге <g/> , саме лексичне значення слів ( <g/> бож не можна собі уявити <g/> , щоб справді торс
doc#72 ) <g/> ; а надто віддання літер д та і у чужомовних словах ( <g/> біольогія <g/> ) ( <g/> Тимошенко 2 <g/> , 336 <g/> , 338 <g/> , 343 <g/> ) <g/> .
doc#40 гостя — сподіватися на гостя <g/> . </p><p> Керівне слово ( <g/> в поданому реченні веде <g/> ) може мати ще й інші
doc#53 , впадала в око непослідовність у написаннях слів ( <g/> в світи — в світі <g/> , пристаньще тощо <g/> ) <g/> . У його
doc#9 можна сказати <g/> , що жадної географії поширення слів ( <g/> Вортґеоґрафі <g/> ) ми не маємо <g/> . І досі для багатьох
doc#9 ґ відповідно до чужого g в багатьох чужих словах ( <g/> гума <g/> , Грація <g/> ) <g/> ; відмінювання чужих іменників
doc#9 , 20 жовтня 1943 р. <g/> ) <g/> . Коли виділимо окремо чужі слова ( <g/> Гумбольдт <g/> , де Сассюра <g/> , поета <g/> , патас <g/> ,
doc#40 слів в одне <g/> , про початок творення складеного слова ( <g/> див <g/> . § 72 <g/> ) <g/> . </p><p> Призначення прикладки може бути
doc#40 до вставного речення або навіть вставних слів ( <g/> див <g/> . § 68 <g/> ) <g/> . Затуш- кування це буває не таке
doc#40 них перебуває ще на проміжній стадії сполучних слів ( <g/> див <g/> . § 24 <g/> ) <g/> . Поєднанням вказівної і питальної
doc#40 в письменника ми знаходимо замість сполучного слова ( <g/> до <g/> ) яких сполучник що і займенник ( <g/> до <g/> ) них <g/> : « <g/> Я з
doc#40 і те <g/> , що в сучасній українській мові службові слова ( <g/> до яких певною мірою належать і дієслівні
doc#9 за галицьке <g/> , пропонує сам якраз галицьке слово ( <g/> добуток <g/> , стосунки <g/> , почасти назвище <g/> ) <g/> . Проте <g/> ,