Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#72 Ясно <g/> , що упорядники дбали насамперед за те <g/> , щоб викинути всі “ <g/> клясово ворожі <g/> ” слова <g/> , а включити всі слова “ <g/> революційні <g/> ” і так оминути можливість закиду в “ <g/> українському буржуазному націоналізмі <g/> ” <g/> : де тільки можна <g/> , вони вибирали ( <g/> або запроваджували <g/> ) слова <g/> , близькі до російських <g/> , і пропускали синоніми <g/> , що могли такому виборові перешкоджати <g/> .
doc#40 Ось ця властивість слова в різних контекстах набирати різних відтінків значення і називається полісемією ( <g/> много- значністю <g/> ) слова <g/> . </p>
doc#71 Польські ( <g/> та латинські <g/> ) слова й звороти її заполонили <g/> .
doc#9 Вас тільки тоді читатимуть на Вкраїні <g/> , коли ви приймете смак українців <g/> , піднявшись вище Головаччини <g/> , Дідиччини і всг'єі' нової галичанщини <g/> »3. Останні ( <g/> підкреслені мною <g/> ) слова показують <g/> , що цю філіпіку спрямовано не тільки проти галицького москвофільства <g/> , а й проти галицьких впливів взагалі <g/> .
doc#40 Другі — це чужі слова <g/> , що стали в нашій мові такі звичні і так припасувалися до її норм <g/> , що в системі мови не відрізняються від решти ( <g/> невтральних <g/> ) слів <g/> . </p>
doc#9 І <g/> , видно <g/> , він сам визнавав це <g/> , бо <g/> , почавши статтю романтичними піднесеннями мови кожної української спільности <g/> , хай навіть найменшої <g/> , він кінчає її ( <g/> поза закликом боротися з пуризмом <g/> ) словами <g/> , що знецінюють мову і приділяють їй цілком другорядне значення <g/> : « <g/> Мова <g/> , хоч і який коштовний скарб <g/> , не є все-таки найвищим скарбом <g/> …
doc#27 І не помилявся Василь Сімович <g/> , коли писав про Куліша <g/> , що він « <g/> виявив у своїх творах величезне багатство вислову та збагатив наше письменство новими ( <g/> уявними <g/> ) словами <g/> …
doc#65 Ш. <g/> ) слово <g/> , мало-мальски похожее на русское <g/> , интернациональные термины <g/> , наполнив словарь вражеской галиматьей <g/> ” <g/> .
doc#40 ) <g/> , слово старших одразу перетвориться на звичайний прикметник ( <g/> десубстантивізується <g/> ) <g/> .
doc#40 З три- і більшескладових сюди належать слова з наголосом на середньому складі ( <g/> типу багатство <g/> , веретено <g/> , ковадло <g/> , кружало <g/> , намисто <g/> , свічадо <g/> ) <g/> , слова з наростком -ище <g/> , -исько ( <g/> явище <g/> , прізвище <g/> ) <g/> , а також слово яблуко <g/> .
doc#40 , слова без <g/> , від <g/> , і здебільшого не мають наголосу <g/> ; а слова спортово-туристичний <g/> , всесвітньовідомий мають по два наголоси <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 , слово куля в двох значеннях <g/> : 1. Набій вогнепальної зброї <g/> ; 2. Геометричне тіло <g/> , всі точки поверхні якого однаково віддалені від центру <g/> .
doc#40 , слово поступовий може означати 'проґресивний' і 'ступневий' <g/> .
doc#40 , слова воїн <g/> , мечоносець належать до архаїчного фонду мови <g/> , пробойовик — до неологізмів <g/> , а вояк або солдат — до діяхронно-невтрального лексичного фонду <g/> .
doc#40 , слово рівновага скальковане з латинського aequilibrium <g/> , виставка з французького exposition <g/> , столяр з німецького Tischler <g/> . </p>
doc#40 , слово пекло українські мовці сприймають як вивідне від слова пекти <g/> , а в дійсності це слово має старий корінь <g/> , що означає 'смола' ( <g/> пор <g/> .
doc#40 , слово запашний « <g/> викликає <g/> » зразу такі слова <g/> , як квітка і різні Гатунки квітів <g/> , квітка і собі « <g/> викликає <g/> » такі дієслова <g/> , як росте <g/> , пишається <g/> , квітне <g/> , розпускається <g/> , в'яне тощо <g/> .
doc#40 , слово шлях спеціялізується на переносних значеннях ( <g/> шляхом переговорів <g/> , не дорогою переговорів <g/> ) <g/> , дім набирає значення <g/> , близького до клюб або фірма ( <g/> напр <g/> .
doc#40 , слово ніж має родовий відмінок' </p><p> * <g/> ) Основою зветься все слово <g/> , крім закінчення <g/> .
doc#40 , слова в текст <g/> ) <g/> , прописати ( <g/> напр <g/> .