Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#26 Але Див <g/> , русичі — це цитати зі « <g/> Слова <g/> » <g/> , а лукомор'я в цьому контексті — слово XII сторіччя <g/> , хоч у Бояновому <g/> , чи пак після-Бояновому тексті безпосередньо такого слова не знайдемо <g/> . </p>
doc#27 Тут нема нічого дивного <g/> , коли згадаємо загальне різко негативне ставлення Куліша до Котляревського й котлярєвщини <g/> , виразно висловлене 1858—1860 року в « <g/> Погляді на українську словесность <g/> » ( <g/> « <g/> реготом над " <g/> Енеїдою <g/> " мало-мало не згубили сами земляки свого ж новонародженого слова <g/> » <g/> ) і зформульоване <g/> , в листах <g/> , також у записці до Тарновського ( <g/> 1856 <g/> ) <g/> , де Куліш застерігає <g/> , щоб не « <g/> удрати таких троянців <g/> , що всяке одцурається <g/> » <g/> , і в листі до Кониського ( <g/> 1860 <g/> ) <g/> .
doc#27 Вона <g/> , ця віра <g/> , не раз робила його писання <g/> , зокрема поетичні <g/> , утилітарними <g/> , коли вони <g/> , замість того <g/> , щоб чарувати виявом слова <g/> , переходили до пропаганди слова <g/> .
doc#28 Ми не можемо сказати <g/> , про що пам'ятає поет і що нагадав йому серпневий вечір <g/> , ми не можемо розкрити конкретного змісту і причинової зумовлености його переживань <g/> , але ми відчуваємо в цих лаконічних бліках поетичного слова якісь таємничі для нас <g/> , а може й для самого поета <g/> , його переживання <g/> . </p>
doc#36 <p> У приступних авторові друкованих текстах подибуємо слова <g/> : балакати — рос <g/> .
doc#40 Від цього слова можна творити <g/> , використовуючи його першу значущу частину коз- <g/> , нові слова <g/> , як от <g/> : козеня <g/> , козеняточко <g/> , козячий тощо <g/> .
doc#40 Отже <g/> , третя ознака слова — це те <g/> , що воно може бути вжите самостійно <g/> , при тому зберігаючи своє значення* <g/> ) <g/> .
doc#40 , слова без <g/> , від <g/> , і здебільшого не мають наголосу <g/> ; а слова спортово-туристичний <g/> , всесвітньовідомий мають по два наголоси <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Тепер уже старе значення зовсім забулося <g/> , і нам здається сучасне значення слова смуток споконвічним <g/> .
doc#40 <p> Слова можуть змінювати своє значення також під впливом типового контексту <g/> , під впливом змін у побуті людей і в їхніх звичаях тощо <g/> . </p>
doc#40 Скороти найчастіше бувають ініціяльні <g/> , де від кожного слова береться по першій літері <g/> , напр <g/> .
doc#40 А при мовній « <g/> позиці« <g/> , ані перша сторона нічого не втрачає <g/> , бо й далі вживає свого слова <g/> , ані друга сторона не повинна повертати те слово і може вживати його довіку <g/> . </p>
doc#40 Різного роду зв'язки з іншими народами — торговельні <g/> , культурні <g/> , політичні тощо — створюють ґрунт для можливости засвоювати чужі слова <g/> .
doc#40 Українській мові не властиве вживання звуків р <g/> , л у кінці слова після приголосного <g/> .
doc#40 У народній мові часто постають спроби асоціювати якунебудь частину нерозкладного слова з наявними в мові значущими елементами <g/> .
doc#40 <p> До фонетичних ознак <g/> , які вказують на чуже походження даного слова <g/> , належить наявність звуків або звукосполучень <g/> , які в нашій мові не трапляються взагалі або в певних становищах <g/> .
doc#40 Виразним прикладом пуризму була книжка Олександра Синявського ( <g/> не плутати з відомим мовознавцем Олексою Синявським <g/> ) « <g/> Зразки простого слова« <g/> , де автор пропонував <g/> , наприклад <g/> , замість слова ліквідувати вживати позбутися <g/> , замість аматорський — охотницький <g/> , замість енергійно — сильно <g/> , жваво <g/> , замість автоматичний — саморушний <g/> , замість періодично — від часу до часу <g/> , замість процес у реченні « <g/> починається той самий процес <g/> » — починає робитися те саме <g/> . </p>
doc#40 Наприклад <g/> , первісно однозначні були слова в таких парах <g/> , як супровід і конвой <g/> , жах і терор <g/> , прохід і пасаж <g/> , повідомлення і рапорт <g/> , справа і афера <g/> , а тепер іншомовні слова набрали особливого <g/> , звуженого значення <g/> : конвой означає не всякий супровід <g/> , а при арештантах <g/> , терор — не взагалі жах <g/> , а систему жахних політичних переслідувань <g/> , пасаж — не взагалі прохід <g/> , а прохід між крамницями в будинку <g/> , рапорт — не взагалі повідомлення <g/> , а службове повідомлення вищій інстанції <g/> , афера — не взагалі справу <g/> , а незаконну <g/> , нечисту справу <g/> . </p>
doc#40 Наприклад <g/> , первісно однозначні були слова в таких парах <g/> , як супровід і конвой <g/> , жах і терор <g/> , прохід і пасаж <g/> , повідомлення і рапорт <g/> , справа і афера <g/> , а тепер іншомовні слова набрали особливого <g/> , звуженого значення <g/> : конвой означає не всякий супровід <g/> , а при арештантах <g/> , терор — не взагалі жах <g/> , а систему жахних політичних переслідувань <g/> , пасаж — не взагалі прохід <g/> , а прохід між крамницями в будинку <g/> , рапорт — не взагалі повідомлення <g/> , а службове повідомлення вищій інстанції <g/> , афера — не взагалі справу <g/> , а незаконну <g/> , нечисту справу <g/> . </p>
doc#40 <p> Можна було б думати <g/> , що діялектна лексика може легко прищеплюватися літературній мові <g/> , бо говірки часто мають у собі такі слова <g/> , яких подеколи бракує літературній мові <g/> .