This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#26 | після-Бояновому тексті безпосередньо такого | слова | не знайдемо <g/> . </p><p> Не так у « <g/> На вічну пам'ять |
doc#27 | згубили сами земляки свого ж новонародженого | слова | <g/> » <g/> ) і зформульоване <g/> , в листах <g/> , також у записці до |
doc#27 | виявом слова <g/> , переходили до пропаганди | слова | <g/> . До Кобилянського він писав <g/> : « <g/> Література в нас |
doc#28 | відчуваємо в цих лаконічних бліках поетичного | слова | якісь таємничі для нас <g/> , а може й для самого поета |
doc#36 | авторові друкованих текстах подибуємо | слова | <g/> : балакати — рос <g/> . говорить ( <g/> Переписка <g/> . — С. 140 <g/> ) |
doc#40 | його першу значущу частину коз- <g/> , нові | слова | <g/> , як от <g/> : козеня <g/> , козеняточко <g/> , козячий тощо <g/> . |
doc#40 | теж несамостійної <g/> . Отже <g/> , третя ознака | слова | — це те <g/> , що воно може бути вжите самостійно <g/> , при |
doc#40 | без <g/> , від <g/> , і здебільшого не мають наголосу <g/> ; а | слова | спортово-туристичний <g/> , всесвітньовідомий |
doc#40 | забулося <g/> , і нам здається сучасне значення | слова | смуток споконвічним <g/> . Слово бюро первісно |
doc#40 | слава - неслава <g/> , погода - не { <g/> по <g/> ) года тощо <g/> . </p><p> | Слова | можуть змінювати своє значення також під |
doc#40 | найчастіше бувають ініціяльні <g/> , де від кожного | слова | береться по першій літері <g/> , напр <g/> . <g/> , ЦПУЕ ( |
doc#40 | нічого не втрачає <g/> , бо й далі вживає свого | слова | <g/> , ані друга сторона не повинна повертати те |
doc#40 | ґрунт для можливости засвоювати чужі | слова | <g/> . Одначе в кожному конкретному випадку таких |
doc#40 | мові не властиве вживання звуків р <g/> , л у кінці | слова | після приголосного <g/> . Якщо в чужих словах |
doc#40 | асоціювати якунебудь частину нерозкладного | слова | з наявними в мові значущими елементами <g/> . Якщо |
doc#40 | ознак <g/> , які вказують на чуже походження даного | слова | <g/> , належить наявність звуків або |
doc#40 | , де автор пропонував <g/> , наприклад <g/> , замість | слова | ліквідувати вживати позбутися <g/> , замість |
doc#40 | мову <g/> . Наприклад <g/> , первісно однозначні були | слова | в таких парах <g/> , як супровід і конвой <g/> , жах і терор <g/> , |
doc#40 | і рапорт <g/> , справа і афера <g/> , а тепер іншомовні | слова | набрали особливого <g/> , звуженого значення <g/> : |
doc#40 | мові <g/> , бо говірки часто мають у собі такі | слова | <g/> , яких подеколи бракує літературній мові <g/> . В |