This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#22 | виставі « <g/> Князя Ігоря <g/> » ні сіло ні впало цитують « <g/> | Слово | о полку Ігоревім <g/> » ( <g/> що стилістично не має нічого |
doc#19 | , або дуже цікавий і запашний переклад частини « <g/> | Слова | о полку Ігоревім <g/> » оголошені 1928 року заходами |
doc#24 | усміху <g/> , сіру тьмяність фальшивих похвал <g/> » <g/> . — « <g/> | Слово | перед завісою <g/> » <g/> ) або епіфоричним — у цьому нема |
doc#56 | , і лапок би не треба <g/> . <g/> ) Сюди ж належать і « <g/> міцні <g/> » | слова | <g/> . </p><p> Усі ці риси споріднюють вірші Смотричеві з |
doc#40 | буває й так <g/> , що річ або поняття зберігаються <g/> , а | слово | все таки виходить з ужитку <g/> , заступлене іншим |
doc#40 | форма слова і не синтаксичні зв'язки слів <g/> , а | слово | як таке <g/> , як цілість <g/> . П. Куліш <g/> , змальовуючи |
doc#40 | без <g/> , від <g/> , і здебільшого не мають наголосу <g/> ; а | слова | спортово-туристичний <g/> , всесвітньовідомий |
doc#40 | і пригляньмося до його значення <g/> . Нехай це буде | слово | вода <g/> . Ось кілька прикладів <g/> : </p><p> 1. Вода вся важка <g/> , |
doc#40 | мову <g/> . Наприклад <g/> , первісно однозначні були | слова | в таких парах <g/> , як супровід і конвой <g/> , жах і терор <g/> , |
doc#68 | поезією <g/> . До загальновідомого « <g/> на початку було | слово | <g/> » Стус вносить додаток-поправку <g/> : поетичне |
doc#9 | елементом цього конґльомерату не можуть бути | слова | й форми <g/> , взяті з Галичини <g/> ? П. Куліш <g/> , отже <g/> , |
doc#40 | , ні жовтого буркуна <g/> » ( <g/> Ян <g/> . <g/> ) закінчення -ö в | слові | буркун у протилежність закінченню -у в слові |
doc#81 | поза словами і так до болю мало відкривається в | словах | <g/> . </p><p> У роки 1939—1941 я багато писав <g/> . Сьогодні я не |
doc#9 | відзначу затримання наголосу на корені в | словах | міський і морський ( <g/> « <g/> Тут міські розкоші <g/> ! Тут |
doc#65 | " <g/> ) <g/> . </p><p> В українській мові XVII ст <g/> . нормально в | словах | <g/> , що мали двічі приголосний р відбувалася |
doc#12 | . </p><p> 3. У чужих іменах загальних чуже g передаємо в | словах | новопозичених українським ґ <g/> , а в словах давно |
doc#40 | » — Криж <g/> . <g/> ) <g/> . Незрозумілу частину прото- в | слові | протопоп Котляревський осмислив подібністю |
doc#40 | наголос і т. зв <g/> . гармонію голосних ( <g/> себто в | слові | є або тільки голосні переднього ряду <g/> , або |
doc#65 | і досі вимова початкового голосного <g/> , скажімо в | словах | інший і Індія не однакова <g/> , і " <g/> Орфоепічний |
doc#40 | усіх з наростком -ів <g/> ) <g/> . Часто одначе традиція в | словах | цього типу не усталила ще одного варіянта <g/> , і ще |