Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#91 Оптиміст скаже <g/> : бачите <g/> , попри все як нестримно росте українська людина <g/> .
doc#91 Песиміст скаже <g/> : бачите <g/> , як система викривила українську людину <g/> .
doc#91 складно <g/> . Що ж <g/> , таке життя <g/> . </p><p> І тому мають рацію ті <g/> , хто скаже <g/> , що роман Гончара — подвиг <g/> . Але матимуть рацію і ті <g/> , хто скаже
doc#91 Але матимуть рацію і ті <g/> , хто скаже <g/> , що це — злочин <g/> .
doc#94 Багато залежить від того <g/> , що скаже робітництво <g/> , поки що в цих справах мовчазний сфінкс <g/> .
doc#98 Але <g/> , може <g/> , ірраціонально <g/> , химерно алогічно <g/> , скаже він і про автора листа — людину і вченого <g/> , — і так само <g/> , хай навіть алогічно <g/> , виправдає мене за те <g/> , що я прив'язав до нього аматорські міркування про перспективи на майбутнє України <g/> , міркування <g/> , що на них ніхто не мусить приставати <g/> , як <g/> , певна річ <g/> , не мусить і зважати <g/> , візьміть усе тільки за <g/> , як французи звуть <g/> , le verbiage <g/> .
doc#99 Так і тепер <g/> , ахтанабілі сучасности мчать повз Катерину ( <g/> Оксану Забужко <g/> ) <g/> , не зупиняючися <g/> , її рука замліла <g/> , але <g/> , якщо котрийсь нарешті зупиниться й підбере її <g/> , чи водій скаже їй правду <g/> , куди він їде цією трасою без написів <g/> ?
doc#102 Але я можу подати один такий маленький деталь <g/> , який Вам скаже про певні риси його характеру <g/> .
doc#1 У Біблії образи жаху й кари знаходимо тільки у двох віршах <g/> : « <g/> Ашшур не спасе нас <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не скажемо чинові рук наших <g/> : Боже наш <g/> » <g/> . </p>
doc#3 Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським числівником <g/> , співіснували і змагалися між собою два морфолого-синтаксичні зразки — один прикметникового типу ( <g/> з модифікаціями <g/> ) <g/> , а другий іменникового ( <g/> теж з модифікаціями <g/> ) <g/> .
doc#9 Скажемо так <g/> : нехай кована <g/> , аби до ладу <g/> !
doc#9 Погляд М. Грушевського полягав у тому <g/> , що обставини не дають змоги на таку довгу працю <g/> , що час не жде <g/> , що вчити дітей і дорослих треба негайно <g/> , — отже <g/> , доводиться скористатися з тієї термінології <g/> , яка вже є <g/> , — себто <g/> , скажемо ми <g/> , з тієї <g/> , на якій так помітно позначилися <g/> , між </p><p> іншим <g/> , і галицькі впливи <g/> .
doc#11 <p> Не буде <g/> , здається <g/> , помилкою <g/> , коли скажемо <g/> , що в суті речі людських характерів ( <g/> отих <g/> , що типові в типових обставинах <g/> !
doc#11 Тож для них <g/> , найменших наших братів незрячих <g/> , гречкосіїв <g/> , крізь каскади сміху ( <g/> хай буде це сплеск три <g/> ) скажемо <g/> , що три романи Андруховича <g/> , а надто « <g/> Перверсія <g/> » — в річищі найсправжнісіньких наших традицій <g/> ; попри і крізь підступи — о <g/> , страхітливі <g/> !
doc#22 Забігаючи наперед <g/> , скажемо більше <g/> : вони розв язувалися двадцять років тому на Україні глибше й плідніше <g/> , ніж тепер в вропі <g/> . </p>
doc#26 Тож скажемо наприкінці передмови по мові <g/> : Шевченко — Шевченко <g/> , всіх і нічий зокрема <g/> .
doc#27 Тут і тільки тут <g/> , скажемо до речі <g/> , можна було б дошукуватися націоналізму в Куліша <g/> .
doc#30 Дер лянґен Реде курцер Зінн4 <g/> , — ні я <g/> , ні Ви не скажемо <g/> , що таке Шевченко <g/> , але говорім <g/> !
doc#30 Я <g/> , правда <g/> , усвідомив це в 90 років <g/> , Вам судилося — скажемо так — у молоді роки <g/> , але процес однотипний <g/> .
doc#31 Так є з образом « <g/> олімпійців <g/> » <g/> , з образом « <g/> дон Квізадо <g/> » <g/> , що рухає історією <g/> , з образом азіятського ренесансу <g/> , з образом В. Коряка ( <g/> з яким Хвильовий ніби прощається <g/> , бо Хвильовий пішов уперед <g/> , а Коряк лишився <g/> , де був <g/> , щоб незабаром стати одним з головних супротивників Хвильового <g/> , зворушливий образ прощання Хвильового з власним минулим <g/> ) <g/> , з образом « <g/> темної нашої батьківщини <g/> » <g/> , з образом троглодитів і т. д. і т. д. </p><p> Так <g/> , не помилимося <g/> , якщо скажемо <g/> , що памфлети Хвильового не тільки не хаотичні <g/> , а високо організовані <g/> .