Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 <p> Хто скаже <g/> , що тут важить більше <g/> ?
doc#81 Хто скаже <g/> , чий шлях — Блохина чи Петренка — був виправданіший <g/> ? </p>
doc#30 Раса сумнівна <g/> , і хто скаже <g/> , чи кінцевий балянс із знаком плюс чи мінус <g/> .
doc#16 От кілька цитат <g/> , і хай читач скаже <g/> , чи не могли б вони так само належати не Донцову <g/> , а Сталінові або Ленінові <g/> : « <g/> Мати систему <g/> , плян <g/> , задум цілого суспільного механізму <g/> , щоб всі його члени трималися " <g/> в согласії <g/> " <g/> …
doc#94 Багато залежить від того <g/> , що скаже робітництво <g/> , поки що в цих справах мовчазний сфінкс <g/> .
doc#85 Матеріяліст назве її якимсь у-промінням або ще якось інакше і скаже <g/> , що це матерія <g/> .
doc#85 Ідеаліст скаже <g/> : це Бог <g/> , це дух <g/> .
doc#4 <p> Ось останні рядки <g/> , якими закривається збірка <g/> , віщування смерти не тільки особи <g/> , а світу <g/> : </p><p> Готовий будь на згубу ще сьогодні <g/> , </p><p> щось буде ще грізніш <g/> , ніж хвиль цих кряжі <g/> , </p><p> аж поки Бог <g/> : « <g/> хай світло згасне <g/> » <g/> , — скаже <g/> . </p>
doc#11 Тож для них <g/> , найменших наших братів незрячих <g/> , гречкосіїв <g/> , крізь каскади сміху ( <g/> хай буде це сплеск три <g/> ) скажемо <g/> , що три романи Андруховича <g/> , а надто « <g/> Перверсія <g/> » — в річищі найсправжнісіньких наших традицій <g/> ; попри і крізь підступи — о <g/> , страхітливі <g/> !
doc#40 , скажемо <g/> : « <g/> Я чув соловейка <g/> , царя співців <g/> » або <g/> : « <g/> Зачарований соловейком <g/> , царем співців« <g/> . </p>
doc#53 Чи не могло бути <g/> , скажемо ми <g/> , однією з його причин саме те <g/> , що Потебню поставлено поруч з Шевченком <g/> ? </p>
doc#3 Спрощуючи справу та ігноруючи деталі <g/> , скажемо <g/> , що в тому <g/> , що мало стати українським числівником <g/> , співіснували і змагалися між собою два морфолого-синтаксичні зразки — один прикметникового типу ( <g/> з модифікаціями <g/> ) <g/> , а другий іменникового ( <g/> теж з модифікаціями <g/> ) <g/> .
doc#22 Забігаючи наперед <g/> , скажемо більше <g/> : вони розв язувалися двадцять років тому на Україні глибше й плідніше <g/> , ніж тепер в вропі <g/> . </p>
doc#60 <p> Підсумовуючи <g/> , скажемо <g/> , що відродження пуризму на Україні <g/> , здорове явище <g/> .
doc#9 Погляд М. Грушевського полягав у тому <g/> , що обставини не дають змоги на таку довгу працю <g/> , що час не жде <g/> , що вчити дітей і дорослих треба негайно <g/> , — отже <g/> , доводиться скористатися з тієї термінології <g/> , яка вже є <g/> , — себто <g/> , скажемо ми <g/> , з тієї <g/> , на якій так помітно позначилися <g/> , між </p><p> іншим <g/> , і галицькі впливи <g/> .
doc#27 Тут і тільки тут <g/> , скажемо до речі <g/> , можна було б дошукуватися націоналізму в Куліша <g/> .
doc#9 Скажемо так <g/> : нехай кована <g/> , аби до ладу <g/> !
doc#96 Скажемо просто <g/> : мистецтво Ісландії не цікаве <g/> .
doc#59 Скажемо більше <g/> : він був повчальний — не моралізуванням <g/> , а зв'язком з життям <g/> , глибиною вглядання в суспільно-психологічні процеси <g/> .
doc#77 Скажемо абеткову істину <g/> , коли скажемо <g/> , що література може писати про сіре <g/> , але не повинна писати про нього сіро <g/> , що вона повинна уяскравити <g/> , напружити <g/> , енерґізувати свій матеріял <g/> .