Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#101 Треба <g/> , з одного боку <g/> , бути свідомим мітологічного або <g/> , краще сказати <g/> , мітологемного характеру і треба боротися з перебільшеннями такого характеру <g/> , але не варто зовсім відкидати такі речі <g/> .
doc#65 Не можна сказати <g/> , на жаль <g/> , що ця стаття втратила свою актуальність <g/> : історії про ґ і про твердість приголосних перед і доводять це <g/> , якщо доводити треба <g/> .
doc#81 Я не думаю <g/> , щоб я хоч раз був за ці півтора року <g/> , скажімо <g/> , на Катеринославській або на Московській <g/> , не кажучи вже про дальші околиці <g/> . </p>
doc#81 Тож вони радо хапалися за кожного <g/> , хто пропонував свої послуги <g/> , хоч ті добровільці поняття не мали про українську ( <g/> та й російську <g/> ) технічну термінологію <g/> , ба й загальне знання української мови в багатьох із них не стояло <g/> , скажім <g/> , на рівні Рильського <g/> . </p>
doc#72 31 Для кадетів <g/> , як говорив Мілюков <g/> , заборона була небажана <g/> , бо підсилювала національні почуття українців і послаблювала “ <g/> цей пересічний настрій <g/> , що тепер на Україні <g/> , скажу <g/> , на щастя <g/> , панує <g/> ” ( <g/> Стеногр <g/> .
doc#65 Про себе я довідався <g/> , що я “ <g/> головний ідеолог буржуазно-націоналістичного мовознавства <g/> ” <g/> , слід сказати <g/> , не без здивовання <g/> , але ще більше <g/> , напевне <g/> , здивувався Лев Добрянський <g/> , дізнавшися <g/> , що я належу до одного з ним угруповання <g/> , той самий Добрянський <g/> , що з насолодою передрукував був у своєму журналі — органі УККА витяг з погромної рецензії Ланта на мою книжку <g/> , рецензії <g/> , що <g/> , можливо <g/> , привела її автора в список тих чужинецьких учених <g/> , що радо співпрацюють з Білодідом <g/> .
doc#40 Скажімо <g/> , норвежці <g/> , живучи в тих же місцевостях <g/> , що й лопарі <g/> , не мають такого розгалуженого словника для понять льоду <g/> , снігу й розтавання <g/> , як лопарі <g/> . </p>
doc#5 Славенко визнає існування Бога <g/> , тільки він байдужий до Бога <g/> , бо Бог невпізнанний методами науки і <g/> , зрештою <g/> , міг би він сказати <g/> , нічого не міняє в законах функціонування й забурень білка <g/> . </p>
doc#18 Як легко було впасти в спокусу стилізації Біблії <g/> , що її Франко так добре знав <g/> , стилізації <g/> , що її практиковано і перед Франком <g/> , скажімо <g/> , Паньком Кулішем <g/> , стилізації <g/> , що мала зразок і в « <g/> модерні <g/> » <g/> , як от <g/> , приміром <g/> , стилізація Пісні Пісень у Вайлдовій « <g/> Саломеї <g/> » <g/> .
doc#41 Зв'язок літератури з вантажем учености <g/> , нахил до парадоксів і глибоко захована <g/> , але незаперечна іронічна постава супроти читача — все це нагадує Франса <g/> , і <g/> , скажімо <g/> , парадоксальні сентенції типу « <g/> Втома — найкращі ліки <g/> , а притуплення розуму — найцінніше джерело прогресу <g/> » або « <g/> Тільки озброєний народ можна легко провадити куди завгодно <g/> » з однаковим успіхом могли б бути приписані і Франсові і Домонтовичеві <g/> .
doc#67 <p> Що таке <g/> , скажімо <g/> , романтизм з цього погляду <g/> ?
doc#40 Сюди ж можна прилучити вставні слова <g/> , що окреслюють самий характер висловлення <g/> : так би мовити <g/> , власне кажучи <g/> , коротко кажучи <g/> , сказати б. </p><p> е. Належність думки <g/> , висловленої мовцем <g/> : кажуть <g/> , мовляв <g/> , на мій погляд <g/> , на мою думку <g/> , по-моєму <g/> , сказано <g/> , сказати б <g/> , чути <g/> , я думаю <g/> , напр <g/> .
doc#76 Лишаючися в рамках суто мовних фактів <g/> , не можна сказати <g/> , скільки інноваційних відмінностей треба <g/> , щоб можна стало говорити <g/> , що факт постання нової мови справді стався <g/> .
doc#40 Літературна мова розрізняє е і и під наголосом виразно <g/> ; але в ненаголошеному становищі і літературна мова цілковито змішує ці звуки <g/> , так що <g/> , скажімо <g/> , слова будеш і будиш <g/> , рити і рите <g/> , звились і звелись <g/> , лести і листи <g/> , лежу і лижу вимовляються зовсім однаково <g/> .
doc#65 <p> Таким чином жадних бар'єрів для ширення русизмів в українській мові — в багатьох випадках <g/> , як ми бачили <g/> , природного процесу <g/> , — не існує <g/> , за винятком <g/> , певна річ <g/> , субінтелектуальних почуттів — нерушенними лишаються ті факти мови <g/> , що базуються на загальному спонтанному вживанні <g/> : мені <g/> , приміром <g/> , невідомі випадки спроб заступити <g/> , скажімо <g/> , слово кінь на лошадь абощо <g/> .
doc#54 Блискучим зразком цього <g/> , з дозволу сказати <g/> , стилю є поема Миколи Шеремета « <g/> Висока честь <g/> » <g/> , надрукована в другому числі цьогорічного « <g/> Дніпра <g/> » <g/> .
doc#51 Це не означає <g/> , що перед тим на теренах <g/> , скажімо <g/> , сучасної Полтавщини в широкому сенсі слова не було місцевої слов'янської людности <g/> .
doc#17 <p> Засновком величезного <g/> , можна сказати <g/> , тріюмфального успіху театру було те <g/> , що театр не став пристосовувати п'єсу до поглядів і вимог нашого часу і різних політичних угруповань нашого часу <g/> , а поставив собі завданням розкрити й театрально виявити її внутрішню суть <g/> , а вона глибша <g/> , ніж здається з першого погляду <g/> . </p>
doc#12 : спи но <g/> , таки сказав <g/> , тільки но <g/> . </p>
doc#70 Так само як <g/> , скажімо <g/> , у мові зайве жадати <g/> , слідом за реабілітованим Огієнком <g/> , реставрацію двоїни <g/> , яку він боронив <g/> .