Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 в мові <g/> . </p><p> § 67. СЛОВОТВІР І НАГОЛОС ПРИСЛІВНИКА </p><p> Та сама нестійкість <g/> , здатність <g/> , з одного боку <g/> ,
doc#41 клієнтом <g/> . </p><p> Людина не ходить до каварень <g/> , бо знає сама про себе <g/> : « <g/> Кінчаю я звичайно тим <g/> , що розіб'ю
doc#50 те <g/> , чим людина ставить опір вічності <g/> , бо поезія сама — крапля вічности в людині <g/> . Поезія високо
doc#61 тільки цим <g/> . Оригінальна для нашої літератури сама його побудова <g/> . Автор не забирає голосу в творі <g/> ,
doc#61 , це я так подивилася <g/> , — але то неважно <g/> . Людина <g/> , сама про те не знаючи <g/> , дає стільки лункої радости <g/> » <g/> .
doc#62 знову приводить до тієї любови до України <g/> , яку сама Теліга визначила як хоробливу <g/> . Тоді в
doc#65 … 0l <g/> . Horbatsch <g/> " <g/> , I. Мюнхен <g/> , 1983 <g/> ) <g/> . Така сама зміна дисимілятивного характеру відбулася в
doc#69 і тут слово належить і майбутньому <g/> ) <g/> . Але вона сама <g/> , ця історія великою літерою <g/> , то сама підлягає
doc#69 ) <g/> . Але вона сама <g/> , ця історія великою літерою <g/> , то сама підлягає реабілітації <g/> , постає перед нами
doc#72 <g/> Червоний шлях <g/> ” говорилося так <g/> : </p><p> Нарешті <g/> , сама українська мова являється величезним
doc#72 російські ( <g/> термінологія і правопис “ <g/> Хвилі <g/> <g/> ) <g/> . Сама можливість таких експериментів доводила <g/> , що
doc#73 повоєнних років є роман Уласа Самчука « <g/> Ост <g/> » <g/> . Та сама тема — пізнання душі української людини
doc#75 йде <g/> , іде суворість <g/> , може жорстокість <g/> , може сама смерть <g/> » <g/> . Чудесна була ластівка <g/> , що влетіла в
doc#80 і робить ці новелі такими видатними <g/> . Сама собою набігає тут паралеля з « <g/> Чистим четвергом
doc#81 — правда <g/> , заперечення всіляких табу <g/> . Зрештою <g/> , сама згадка про цей аспект життя вже є акт прориву й
doc#81 роки НЕПу <g/> , кожна промислова організація мала сама продавати свої вироби <g/> , і це була головна
doc#81 університету <g/> . Сама « <g/> географія <g/> » <g/> , сама вписаність його в серце міста робили його
doc#81 , де доступу до ректора пильнувала секретарка <g/> . Сама авдієнція була коротка <g/> . Я думав <g/> , що Гаврилів
doc#81 до Булаховського не повернулися <g/> . Чи така сама доля спіткала ту частину бібліотеки <g/> , що її
doc#81 життя <g/> . І <g/> , може <g/> , з них випливатиме та сама мораль <g/> , тільки від протилежного <g/> . А тут