Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#7 Я міг би назвати дещо з поезій Жюля Сюперв'єля ( <g/> напр <g/> .
doc#7 — На це доводиться відповісти давно відомою істиною <g/> , що коли б поезію можна було висловити прозою <g/> , то не треба було б писати поезій <g/> .
doc#9 Проте і їх можна з поезій М. Старицького повизбирувати чимало <g/> , надто тоді <g/> , коли розуміти під побутовою лексикою не тільки <g/> , сказати б <g/> , назви предметів кімнатно-домашнього вжитку <g/> , а й взагалі предметів і понять <g/> , більш-менш часто вживаних у побуті <g/> , її можна продемонструвати такими прикладами <g/> : ружанка ( <g/> « <g/> Ще ружанка <g/> .
doc#14 ПОЕЗІЙ КНИГА ШОСТА <g/> » <g/> ) </p><p> Полемізувати з поезією <g/> , навіть коли вона наскрізь історіософська <g/> , — марна річ <g/> .
doc#14 « <g/> Влада <g/> » рекомендована читачеві як збірка передвоєнних поезій <g/> , що під час війни пролежала в німецькій цензурі <g/> .
doc#14 Класицистичний Маланюк <g/> , рількеанський Маланюк поезій <g/> , публікованих останніми роками в журналах <g/> , лишився поза межами збірки <g/> .
doc#14 Я не хочу виписувати цілих поезій <g/> , я пишу для читача <g/> , що схоче взяти книжку Лесича і прочитає її <g/> , ну <g/> , принаймні двічі <g/> .
doc#15 Адже загально відомо <g/> , що російська " <g/> демократична <g/> " проза 60-80-х років у своїх мовно-стилістичних властивостях не тільки безконечно далека від мови поезій Фета і подібних поетів <g/> , а і прямо протиставлена їм <g/> , що вона спирається передусім на живу розмовну мову різночинця або селянина і цурається всіляких літературно-поетичних красивостей <g/> .
doc#15 ( <g/> Про мову поезій П. Г. Тичини <g/> ) // Учені записки Харківського державного університету <g/> .
doc#19 Тільки 1965 року нарешті змову мовчання порушено <g/> : Степан Крижанівський видав збірку поезій Василя Мови <g/> .
doc#19 Лише сім поезій ( <g/> і жадної поеми <g/> ) написано між 1868—1878 роками <g/> .
doc#19 Якихось дванадцять рядочків опубліковано з поезій Мови 1861 року <g/> , а потім п'ятнадцять років не з'являлося жадного рядка <g/> .
doc#19 За час з 1876 року до самої смерти письменник побачив друкованими хіба який десяток своїх поезій <g/> , та й то в відгородженій кордонами Галичині <g/> , куди їх треба було переправляти потай <g/> , конспіративно і звідки так тяжко <g/> , майже неможливо було дістати будь-яку книжку <g/> , навіть і число журналу з власними творами <g/> .
doc#19 <p> Тим то й за мотто до своїх поезій Мова вибрав рядки Пантелеймона Куліша про кобзу як єдину утіху <g/> , що повинна не давати братнім серцям заснути й закоцюбіти <g/> , « <g/> поки прокинеться сонна Вкраїна <g/> » <g/> . </p>
doc#19 Першим у проектованій ним збірці поезій « <g/> Проліски <g/> » Мова поставив вірш « <g/> На могилі <g/> » <g/> .
doc#19 З тих поезій <g/> , іцо до нас дійшли <g/> , якоїсь докладної програми виснувати не можна <g/> .
doc#19 Почати з суго зовнішнього <g/> : епіграф до своїх поезій Василь Мова обрав з Куліша <g/> ; в його віршах є одне мотто — до вірша « <g/> На балі <g/> » — і те взяте з Куліша <g/> .
doc#19 Тимчасом вона чи не цікавіша від його поезій <g/> .
doc#19 Ми знаємо з його поезій <g/> , іцо вихід Мова вбачав то в справжній науці <g/> , мовляв Карпо в « <g/> Суєті <g/> » <g/> : « <g/> Ні <g/> , треба вчить <g/> , тільки не так <g/> » <g/> , — то — і найчастіше — в змаганні за нове життя <g/> . </p>
doc#23 Вісім років пізніше <g/> , 1848 року <g/> , в альманасі « <g/> Южный русский зборник <g/> » Амвросій Метлин- ський опублікував збірку поезій Михайла Петренка « <g/> Думи і співи <g/> » <g/> , що охоплювала майже всі перед тим друковані твори поета ( <g/> в « <g/> Снопі <g/> » 1841 року і « <g/> Молодику <g/> » 1842 року <g/> ) <g/> , з додатком перед тим не оприлюднених <g/> .