Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 цього життя — слава <g/> , почесті <g/> , тобто його поезія <g/> , його здобутки залишається жити <g/> . Всі аспекти
doc#28 не бачить пізніх літ <g/> » <g/> ) </p><p> Одне не зраджує поета – поезія <g/> , краса <g/> . Це поезія перетворює « <g/> горя людського
doc#72 — видання творів красного письменства й поезії <g/> , майже повний брак перекладної літератури <g/> ;
doc#14 . « <g/> ВЛАДА <g/> . ПОЕЗІЙ КНИГА ШОСТА <g/> » <g/> ) </p><p> Полемізувати з поезією <g/> , навіть коли вона наскрізь історіософська <g/> , —
doc#23 . У створенні « <g/> чистої <g/> » дикції української поезії <g/> , не об- тяженої реаліями побуту й подробицями
doc#23 світу <g/> . Музичність <g/> , властива його поезії <g/> , не підкреслена зовнішніми засобами <g/> . Рими
doc#2 , і Лятуринська пише свої « <g/> тичининські <g/> » поезії <g/> , ні на мить <g/> , одначе <g/> , не стаючи наслідувачем чи
doc#47 до « <g/> Туги <g/> » й тематично <g/> . Вони бо складаються з поезій <g/> , присвячених кожна якійсь окремій рослині чи
doc#50 . Цей доторк найвиразніше виявлявся в любові <g/> , поезії <g/> , релігії і відчутті своєї національности <g/> . Тут
doc#47 писана співаночка <g/> . І далі поетка об'єктивізує поезію <g/> , роблячи її ліричним героєм не я <g/> , а ти ( <g/> чув ти
doc#7 » <g/> . Все таки подаю цих кілька назв з французької поезії <g/> , розраховуючи на такого читача <g/> , якого тема
doc#4 частини <g/> . Наведу ці свідчення <g/> . Книжка зветься « <g/> Поезії <g/> , старі і нові <g/> » ( <g/> видання Союзу українок Америки
doc#47 Лятуринської <g/> . Те <g/> , що можна було вичитати з її поезій <g/> , тут висловлюється просто і щиро <g/> . Для
doc#1 і пропускає через себе всі образи своєї поезії <g/> , усі образи реальности <g/> . Вірш стає
doc#47 все таки її проза в суті речі лишилася поезією <g/> , хай особливого ґатунку <g/> . </p><p> Але до « <g/> Єронима <g/> » <g/> ,
doc#81 до друку <g/> . Ніякі не прокладали нових шляхів у поезії <g/> , хоч натяки на це були в тих кращих <g/> , пізніших <g/> . </p>
doc#68 » <g/> . У попередній збірці датовані перші поезії <g/> , це роки 1963— 1966. Решта не датовані <g/> , але
doc#4 усі разом <g/> . Саме це робить вірші <g/> , що їх читаємо <g/> , поезією <g/> , чудом <g/> , що про нього писав Ґете ( <g/> устами
doc#26 ? Аж ніяк <g/> . За ніби однаковим початком двох поезій <g/> , Шевченкової й Петренкової <g/> , іде кардинально
doc#54 Шевченка не живе в сьогоднішній українській поезії <g/> , що плекається в УРСР <g/> . Нема цієї традиції і в « <g/> На