Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#74 Читати по-українському могло 35 <g/> , писати - 19 <g/> , говорити - 18 <g/> , слабко говорити - 2. Українську пресу передплачувало 18 <g/> , українські книжки й журнали читало 24. Відповідаючи на головне питання <g/> , ймовірно не без впливу напутніх впливів преси й радіо <g/> , 59 сказали <g/> , що бажано організувати для робітників гуртки <g/> , де викладали б українські предмети <g/> ; 14 хотіло <g/> , щоб українські книжки були дешевшими <g/> .
doc#81 За зразком деяких німецьких прецедентів я порадив <g/> , що знак м'якшення треба віддавати через латинське j <g/> , писати <g/> , отже <g/> , Sumsjka <g/> , Puschkinsjka <g/> …
doc#34 « <g/> Програна страшна тільки тоді <g/> , коли армія вже сама в свою боєздатність не вірить <g/> » <g/> , писав В. Липинський <g/> . </p>
doc#53 « <g/> Якби Бог поміг оце мале діло зробить <g/> , то велике б само зробилося <g/> » <g/> , писав Шевченко в листі до М.Чалого десь за місяць перед своєю смертю <g/> , висловлюючи загальний настрій <g/> .
doc#26 Сподіватися від такого Квітки <g/> , щоб він оспівував « <g/> славу козацькую <g/> » <g/> , писав про загибель України <g/> , Шевченко <g/> , звичайно <g/> , не міг <g/> .
doc#1 Іван Франко <g/> , посилаючи Уляні Кравченко примірник « <g/> Марії <g/> » <g/> , писав <g/> : « <g/> Єсть се <g/> , по моїй думці <g/> , найкраща перла нашої поезії <g/> , — чигайте її <g/> , і вчитуйтесь добре <g/> , і пильно придивляйтесь <g/> , як можна речі <g/> , на око прозаїчні <g/> , піднести до високої поези <g/> , як можна малими средствами <g/> , кількома простими словами викликати велике враження <g/> » 1. </p><p> Як « <g/> Марія <g/> » <g/> , так і « <g/> Неофіти <g/> » творять враження універсальносте <g/> .
doc#9 Платон Лукашевич <g/> , видавець « <g/> Червоноруських пісень <g/> » <g/> , писав у листі до Вагилевича з 3.10.1843 <g/> : « <g/> В бытность Шевченка у меня я предложил ему заимствовать некоторые слова и формы ваши ( <g/> себто галицькі <g/> .
doc#52 А от фраза <g/> , що прохопилася <g/> , мабуть <g/> , без усвідомлення того <g/> , що з неї випливає <g/> : оселі Архіпелагу <g/> , пише Солженіцин <g/> , « <g/> ятряться не тільки на далеких відшибаХ <g/> , але і в самому тулубі Росії коло донецьких і тульських копалень <g/> » ( <g/> с. 551 <g/> ) <g/> .
doc#81 Мову він знав блискуче <g/> , писав чудовим стилем <g/> , питання ставив <g/> , яких звичайно студенти не ставили <g/> .
doc#40 В дієсловах першої дієвідміни з наростком -а- <g/> , що втрачають його в теперішньому часі <g/> , кінцеві -х- і -с- основи переходять у -ги- ( <g/> брехати — бреше <g/> , писати — пише <g/> ) кінцеве -з- у -ж- ( <g/> в'язати — в'яже <g/> ) <g/> , -к- у -ч- ( <g/> кликати — кличе <g/> ) <g/> , нарешті -т- переходить у -ч- ( <g/> белькотати — белькоче <g/> ; так само в дієслові хотіти — хоче <g/> ) <g/> . </p>
doc#93 Шекспір <g/> , як відомо <g/> , писав <g/> , сказати б <g/> , абстрактний діялог <g/> , ледве зазначаючи місце дії й зовсім не зазначаючи дій і вчинків своїх героїв <g/> .
doc#9 У себе вдома <g/> , в родині тощо ми говорили <g/> , писали <g/> , думали « <g/> по-харківськи <g/> » ( <g/> офіційно це звалося по-києво-полтавськи <g/> ) <g/> , а через дорогу <g/> , в домі <g/> , наприклад <g/> , Василя Сімовича <g/> , або в книгозбірні НТШ тощо це саме роблено « <g/> по-львівськи <g/> » <g/> .
doc#12 Але коли відповідний корінь є і в українській мові й вимовляється з е <g/> , пишемо е <g/> , напр <g/> .
doc#36 ) <g/> , які <g/> , звичайно ж <g/> , писав для народу Толстой <g/> , а видавав заснований письменником гурток « <g/> Посредник <g/> » ( <g/> докладніше про це у Тарасова <g/> .
doc#47 У розділі VIII він силує себе писати <g/> , але кінець-кінцем ми таки не знаємо <g/> , пише він чи каже <g/> .
doc#25 „Переважний тип сучасної польської культурної людини <g/> , писав він ( <g/> 2 <g/> , 12 <g/> ) <g/> , і антропологічно <g/> , і психічно має на собі явну відбитку помітної участи в виробленні його південноруських ( <g/> себто українських — Ю. Ш. <g/> ) племінних елементів уже й тому <g/> , що до складу польської інтеліґенції ввійшов чималий континґент осіб південноруського походження багатьох послідовних ґенерацій <g/> .
doc#47 <p> Галина Лащенко <g/> , яка добре знала Лятуринську <g/> , пише <g/> : « <g/> Пригадую перше враження <g/> , як я її побачила <g/> .
doc#81 Її зруйновано під тим приводом <g/> , ніби вона перешкоджала випрямити трамвайну лінію <g/> , писали також про те <g/> , що вона була проти будинку ВУЦВиКу <g/> , а це годі було стерпіти <g/> .
doc#85 Суть неспроможности матеріялістів <g/> , пишуть нам <g/> , « <g/> не в тому <g/> , що вони невлучно вивчають життя <g/> , а в тому <g/> , що вони недоцільно і марно його вивчають <g/> , і в тому <g/> , що від тверджень тих і других нікому не легшає <g/> , а <g/> , навпаки <g/> , з кожним днем все більше і неухильно важчає <g/> .
doc#27 Ми <g/> , пише він до Ґалаґана <g/> , « <g/> сотворили б свій язик не згірше од чехів і сербів <g/> » <g/> , а треба було для цього « <g/> виробить форми змужичалої нашої речі на послугу мислі всечоловічій <g/> » ( <g/> 1857 <g/> ) <g/> .