This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#30 | б скоротити його мінімум на половину <g/> . Що він як | особа | <g/> , знаєте його <g/> ? Персонально <g/> ? Молодий <g/> ? </p><p> Сильно |
doc#31 | жаль <g/> , дуже нечисленних спогадів <g/> , Хвильовий як | особа | посідав незвичайний чар <g/> , здатність |
doc#31 | лишається невиразним <g/> : чи це одна конкретна | особа | чи це загальне поняття <g/> ? </p><p> Перший розділ |
doc#31 | міщанства <g/> . Спочатку це -енко <g/> , ще конкретна | особа | <g/> , якої <g/> , одначе <g/> , автор не називає <g/> , напевне <g/> , не |
doc#38 | , галицької в добу візантизму <g/> ? </p><p> І ЩЕ РАЗ <g/> : | ОСОБА | <g/> . І ЩЕ РАЗ <g/> : ШЕВЧЕНКО </p><p> Послідовне впровадження |
doc#38 | традиційним підходом і мав рацію <g/> , бо геніальна | особа | прориває межі стилів <g/> . Але в питанні вибору мови |
doc#40 | роду ( <g/> теперішній і майбутній <g/> ) <g/> , його заступає 3 | особа | однини — див <g/> . подані вище приклади з підметами |
doc#40 | , а той предмет <g/> , на який переходить дія <g/> . Дійова | особа | в цих реченнях або не подається зовсім <g/> , або |
doc#40 | , є одна група безособових речень <g/> , в яких дійова | особа | абсолютно не може бути виражена ( <g/> т. зв <g/> . |
doc#40 | . Ці речення можуть мати особову паралелю <g/> : тоді | особа | замість давального відмінка ставиться в |
doc#40 | речення відзначаються тут тим <g/> , що в них | особа | виступає не як діяч <g/> , а як сприймач дії <g/> , а сама дія |
doc#40 | ( <g/> »категорією стану« <g/> ) і інфінітивом <g/> , дійова | особа | стоїть або може стояти в давальному відмінку <g/> . В |
doc#40 | дійової особи при певності в тому <g/> , що та дійова | особа | <g/> , безперечно <g/> , є. Відносно-безособові речення |
doc#40 | від роботи <g/> , як собака від мух <g/> » ( <g/> Прик <g/> . <g/> ; З | особа | <g/> ) <g/> ; « <g/> Людську любов <g/> , роботу <g/> , пал <g/> … — усе віддаємо в |
doc#40 | , роботу <g/> , пал <g/> … — усе віддаємо в словах <g/> » ( <g/> Риль <g/> . <g/> ; 1 | особа | <g/> ) <g/> ; але особливо типова в такій функції взагаль- |
doc#40 | типова в такій функції взагаль- нювання друга | особа | однини <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Як минеш Вищий Ташлик та |
doc#40 | цим відчути <g/> , як саме говорила б дана дійова | особа | <g/> , хоч водночас ми чуємо весь час голос автора <g/> . |
doc#40 | Святослава <g/> » ( <g/> Сліс <g/> . <g/> ) <g/> . В таких випадках дійова | особа | сприймається як щось другорядне <g/> , |
doc#40 | осіб або від місця або гурту <g/> , з яким зв'язана ця | особа | <g/> . Окрему групу становлять окреслення осіб по |
doc#40 | , що означають той предмет <g/> , що з ним дана | особа | має справу діючи <g/> , напр <g/> . <g/> : візник <g/> , священик <g/> , |