Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#18 <p> Народ з такою місією не має права на спокій і мир <g/> .
doc#94 Народ — це поняття через свою многозначність досконало надавалося до нічого-не-значення <g/> , до містичної непридатности для тверезої <g/> , об'єктивної аналізи <g/> . </p>
doc#72 Народ ( <g/> селянство <g/> ) “ <g/> або зовсім неграмотний <g/> , або покалічений російською школою <g/> , не може <g/> , а то й не хоче читати української <g/> ] газети <g/> , яка пишеться мовою <g/> , виробленою невеликим гуртом інтеліґенції <g/> , хоч і на народній основі <g/> , але з масою слів <g/> , виразів не народних і чужих народові <g/> , бо він їх не чує ні в школі <g/> , ні в суді <g/> , ні в житті <g/> ” ( <g/> 2 <g/> , 18а <g/> ) <g/> ; у містах “ <g/> звичайний городський обиватель <g/> , який так-сяк уміє говорити селянською українською мовою <g/> , не випише нашої газети <g/> , бо він краще розуміє
doc#94 візантійщини номенклятуризованої <g/> , а далі й — хай поки що примітивно — комп'ютеризованої <g/> . </p><p> 4. НАРОД </p><p> Гіпертрофована <g/> , всевладна держава <g/> , що контролює все <g/> , включно з душею людини ( <g/> принаймні
doc#59 Ні той <g/> , ні той ще не говорять <g/> : народ — слово <g/> , проскрибоване на попередньому етапі українського визвольного руху — як у « <g/> вісниківстві <g/> » <g/> , так і в « <g/> ваплітовстві <g/> » ( <g/> Аглая Миколи Хвильового <g/> ) <g/> .
doc#53 З одного боку <g/> , в кількох випадках замість форм з і відновлено форми з первісними о чи е <g/> : народ <g/> , год ( <g/> 5 <g/> ) <g/> , порог ( <g/> 7 <g/> ) <g/> .
doc#94 Знову Леся Українка ніби передбачала <g/> : </p><p> Народ наш мов дитя сліпеє зроду <g/> , </p><p> Ніколи світа-сонця не видав <g/> , </p><p> За ворогів іде в огонь і в воду <g/> , </p><p> Катам своїх поводирів оддав <g/> … </p>
doc#45 Дещо пізніше <g/> , в 1896 <g/> , Леся Українка скаже про цілковите нерозуміння прагнень інтелігенції в народі потужними рядками <g/> : </p><p> Народ наш <g/> , мов дитя сліпеє зроду <g/> , </p><p> Ніколи світа-сонця не видав <g/> , </p><p> За ворогів іде в огонь і в воду <g/> , </p><p> Катам своїх поводарів оддав <g/> . </p>
doc#55 Народ шляхом референдуму <g/> ?
doc#69 Усім нам вона вже давно нав'язла в зубах <g/> : 3 кожного автора вибирати те <g/> , що \" <g/> догідне народові\" <g/> , відкидати \" <g/> народові неприйнятне\" <g/> .
doc#26 Творчі одиниці завжди відриваються від « <g/> народу <g/> » <g/> , « <g/> народ <g/> » приймає їх пізніше — якщо приймає взагалі <g/> .
doc#9 ) <g/> ; ученик ( <g/> « <g/> Чарлі - ученик Річарда <g/> » - « <g/> У пущі <g/> » <g/> , IX <g/> , 29 <g/> ) <g/> ; тлум ( <g/> « <g/> Ти єдиний безсмертний в сім тлумі <g/> » - « <g/> Народ пророкові <g/> » <g/> , II <g/> , 125 <g/> ; Жел <g/> .
doc#94 « <g/> Народ <g/> » ставав матеріялом для маніпуляцій <g/> , розумових під пером офіційних борзописців і поліційних у чорних воронах і ешельонах у Заполяр'я. Абстрактним було поняття держави <g/> , а ще абстрактнішим стало поняття народу <g/> .
doc#81 Але цивільні теж більше нагадували народ з Пушкінового « <g/> Бориса Годунова <g/> » <g/> : « <g/> Народ безмовний <g/> » <g/> .
doc#9 » 1Далі І. Франко показує історичну зумовленість діялектної роздріблености й діялектних відрубностей у межах української мови і цінність різноговіркових елементів <g/> : « <g/> Народ з його мовою <g/> , звичаями і творчістю <g/> , не сходячи зі спільної української основи <g/> , все-таки проявляє багато відтінків <g/> , котрих годі не бачити <g/> , на котрі тяжко гніватися <g/> .
doc#82 Література в цій концепції — педагогічний засіб <g/> , а « <g/> народ <g/> » — перманентні школярі <g/> .
doc#52 Бо хоч ідеалізація абстрактного « <g/> народу <g/> » росте з народницьких концепцій і в суті речі чужа інтелігентові Солженіцинові <g/> , але він не наважується усвідомити це <g/> , сказати це виразно самому собі <g/> .
doc#82 Як уже виховувати « <g/> народ <g/> » <g/> , то і тут виховання здається потрібним ( <g/> хоч і тут люди самі дають собі раду <g/> , без літературних напучувань <g/> ) <g/> .
doc#26 Творчі одиниці завжди відриваються від « <g/> народу <g/> » <g/> , « <g/> народ <g/> » приймає їх пізніше — якщо приймає взагалі <g/> .
doc#22 Ганебно бути вищим і кращим від « <g/> народу <g/> » <g/> .