Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> Якщо виключити навіть речення u земля мягкая як явно двоелементне і підкреслене як називне <g/> , очевидно <g/> , через недогляд <g/> , то все ж речення типу u вот на стене <g/> ; на земле показують <g/> , що <g/> , наблизившися до поняття називних речень і охопивши характеристичну рису їх значення <g/> , поставивши питання про сферу їх застосування <g/> , Кудрявський усе ж не був послідовним і не відмежував їх <g/> , приміром <g/> , від неповних речень або еквівалентів речень <g/> , захопившися тільки твердженням про можливість бездієслівних речень взагалі <g/> . </p>
doc#15 <p> Через це немає нічого дивного в тому <g/> , що і після появи книжки Кудрявського поняття називного речення не стало загальним здобутком <g/> , хоч шопот <g/> , робкое дыханье і дальші аксесуари поезії Фета відтоді чути на сторінках лінґвістичної російської літератури дуже часто <g/> .
doc#15 , ні навіть у перших двох виданнях « <g/> Русского синтаксиса в научном освещении <g/> » А. М. Пєшковського <g/> , ученого <g/> , якому ми найбільше завдячуємо розроблення теорії називного речення <g/> . </p>
doc#15 <p> Як же трактувалося тоді ( <g/> і раніше <g/> ) те <g/> , що ми тепер звемо називним реченням <g/> ?
doc#15 У Буслаєва називні речення в сучасному розумінні слова взагалі не розглядаються <g/> .
doc#15 у кошки <g/> " ( <g/> Крилов <g/> ) <g/> , - отже можна твердити <g/> , що Буслаєв не знав називних речень як певної категорії <g/> , хоча це місце і можна використати як натяк на можливість генетичного зв'язку називних речень з так званою " <g/> іменною конструкцією <g/> " <g/> . </p>
doc#15 у кошки <g/> " ( <g/> Крилов <g/> ) <g/> , - отже можна твердити <g/> , що Буслаєв не знав називних речень як певної категорії <g/> , хоча це місце і можна використати як натяк на можливість генетичного зв'язку називних речень з так званою " <g/> іменною конструкцією <g/> " <g/> . </p>
doc#15 <p> Ставлення Потебні до називних речень не потребує ілюстрацій <g/> .
doc#15 Очевидно <g/> , і називні речення він повинен тлумачити або не як речення <g/> , або як неповні речення <g/> .
doc#15 Із полемічних зауважень проти концепції А. В. Попова <g/> , вставлених у другому виданні його головної праці на синтаксичні теми <g/> , бачимо <g/> , що Потебня справді розглядає речення з називним відмінком імени пожар <g/> !
doc#15 , в тому числі і " <g/> перечисления <g/> , заглавия и т. п." <g/> , як секундарний тип структури речення <g/> , ставлячи їх в один ряд з такими <g/> , що не містять в собі називного відмінка імени хорошо <g/> !
doc#15 На жаль він не обмежується на цьому глибоко правильному <g/> , хоч і трохи загальному <g/> , спостереженні ( <g/> яке <g/> , проте <g/> , ледве чи стосується повністю <g/> , як він думає <g/> , до називних відмінків заголовків <g/> , вивісок тощо <g/> , про що буде мова далі <g/> ] <g/> , а припускає далі - і то в досить категоричній формі <g/> , що тут " <g/> опущение глалола [ <g/> …
doc#15 Отже <g/> , називні речення для Потебні не виділяються з-поміж звичайних неповних речень <g/> . </p>
doc#15 <p> У Овсяніко-Куликовського називні речення теж по суті не розглядаються <g/> .
doc#15 <p> Отже <g/> , поза назвами-заголовками називні речення в нього не фігурують <g/> , а якби відповідні приклади з'явились <g/> , то <g/> , напевне <g/> , були би вміщені не як окрема категорія <g/> , а між тими неповними по суті виразами <g/> , які перелічені ним вище <g/> . </p>
doc#15 <p> Другий учень Потебні <g/> , передчасно померлий А. В. Попов <g/> , що присвятив спеціяльну працю називному відмінкові ( <g/> поруч із знахідним і кличним <g/> ) і висунув в ній оригінальну теорію походження двоелементного речення з двох цілком самостійних і незалежних елементів <g/> , про яку нам ще доведеться далі сказати <g/> , все ж практично не відрізняє ні називних речень <g/> , ні <g/> , тим більше <g/> , їх підтипів <g/> .
doc#15 <p> Другий учень Потебні <g/> , передчасно померлий А. В. Попов <g/> , що присвятив спеціяльну працю називному відмінкові ( <g/> поруч із знахідним і кличним <g/> ) і висунув в ній оригінальну теорію походження двоелементного речення з двох цілком самостійних і незалежних елементів <g/> , про яку нам ще доведеться далі сказати <g/> , все ж практично не відрізняє ні називних речень <g/> , ні <g/> , тим більше <g/> , їх підтипів <g/> .
doc#15 <p> II </p><p> Отже <g/> , як бачимо <g/> , мови про називні речення нема <g/> , а якщо в прикладах фігурують називні відмінки іменника <g/> , то цьому дослідник не надає ніякого значення <g/> , додаючи тут же <g/> , що " <g/> перший-ліпший вигук <g/> , супроводжуваний відповідними жестами <g/> , міг би мати те саме значення <g/> " <g/> .
doc#15 <p> II </p><p> Отже <g/> , як бачимо <g/> , мови про називні речення нема <g/> , а якщо в прикладах фігурують називні відмінки іменника <g/> , то цьому дослідник не надає ніякого значення <g/> , додаючи тут же <g/> , що " <g/> перший-ліпший вигук <g/> , супроводжуваний відповідними жестами <g/> , міг би мати те саме значення <g/> " <g/> .
doc#15 Якщо ж накинути Томсонові <g/> , виходячи з поданих прикладів <g/> , поняття називного речення <g/> , то довелося б сказати <g/> , що генезу останнього слід шукати не в старій <g/> , глибоко архаїчній іменній конструкції <g/> , а в недомовках емоціональної <g/> , афективної мови <g/> . </p>