This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#29 | уже сказано <g/> , я дуже мало розумів з усього того <g/> . | Моя | функція була одна <g/> . Ми мали кішку <g/> , а міс Дезі мала |
doc#30 | й далі виробляє свої коники — я думав <g/> , шо після | мого | попереднього листа я буду відлучений від |
doc#30 | мої рани на всіх моїх серцях <g/> . Адже вони мають теж | мій | тритомник <g/> , за леґендою цілком вискладаний <g/> . |
doc#30 | моїх прихильників/-ниць надумала відзначати | мої | 90 <g/> , а що вони сумніваються в моїй довговічності |
doc#30 | Ви делікатно промовчали <g/> , як Ви мучилися над | моїм | попереднім листом <g/> . Бувають на світі всякі |
doc#30 | й справжньою <g/> . </p><p> Причина й провини — мої і тільки | мої | <g/> . Неслухняні мої пальці <g/> . Вони пишуть не те й не |
doc#37 | МУРу <g/> , так було й моє писання <g/> . Це було тоді | моє | життя <g/> . Було в тому дещо вартісне <g/> , але |
doc#37 | й нашою непрактичністю <g/> , а зокрема | моєю | <g/> . Я вже казав про те <g/> , як ми втратили <g/> , ніколи її не |
doc#37 | . Пізніша поезія чи не в усьому світі пішла « <g/> | моїм | шляхом <g/> » <g/> , але це не означає <g/> , що точена й занурена |
doc#37 | , в статтях своїх я радо шукав потверджень | моїх | прогноз про майбутній розквіт « <g/> національно- |
doc#38 | , що учасники « <g/> дискусії <g/> » про Семенка не читали | моєї | статті <g/> . Але це справа їхня <g/> , вони можуть не |
doc#40 | випадках <g/> , що саме тут мають на увазі <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> | Мій | зір до зір дістане <g/> » ( <g/> Пач <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Біля самісіньких |
doc#40 | свою вину перед вами і для того <g/> , що мені довг | мій | велить <g/> , завше готовий помогти кожному з вас <g/> , |
doc#40 | не говорити з старим Задорожним про справу | мого | боргу <g/> » ( <g/> Віль <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Задумав я іти аж у самий Київ <g/> » ( |
doc#40 | слова загалом <g/> , з старим Задорожним і про справу | мого | боргу <g/> ; від інфінітива іти — аж у сумий Київ <g/> . |
doc#40 | вікна під три вітри <g/> ? » ( <g/> Вас <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Чому ж ти <g/> , лицар | мій | <g/> , на герць не виступаєш <g/> ? » ( <g/> Ол <g/> . <g/> ) <g/> . На |
doc#40 | слова <g/> , ні слова не промовив там <g/> , у батька <g/> , а вже | моя | душа була твоєю <g/> » ( <g/> Укр <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Зося почувала себе |
doc#40 | множини має форму усіма <g/> . Присвійні займенники | мій | <g/> , твій <g/> , свій мають частину форм за |
doc#40 | складі е ( <g/> є <g/> ) <g/> , а не о ( <g/> тієї <g/> , цієї <g/> , | моєї | <g/> , чиєї <g/> , — тоді як у прикметниках білої <g/> , синьої <g/> , |
doc#40 | , як це є в реченні « <g/> Так смійся <g/> , смій <g/> , о раю | мій | <g/> » ( <g/> Пач <g/> . <g/> ) — ми мусимо сказати смійся <g/> , смійся <g/> . |