Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#29 уже сказано <g/> , я дуже мало розумів з усього того <g/> . Моя функція була одна <g/> . Ми мали кішку <g/> , а міс Дезі мала
doc#30 й далі виробляє свої коники — я думав <g/> , шо після мого попереднього листа я буду відлучений від
doc#30 мої рани на всіх моїх серцях <g/> . Адже вони мають теж мій тритомник <g/> , за леґендою цілком вискладаний <g/> .
doc#30 моїх прихильників/-ниць надумала відзначати мої 90 <g/> , а що вони сумніваються в моїй довговічності
doc#30 Ви делікатно промовчали <g/> , як Ви мучилися над моїм попереднім листом <g/> . Бувають на світі всякі
doc#30 й справжньою <g/> . </p><p> Причина й провини — мої і тільки мої <g/> . Неслухняні мої пальці <g/> . Вони пишуть не те й не
doc#37 МУРу <g/> , так було й моє писання <g/> . Це було тоді моє життя <g/> . Було в тому дещо вартісне <g/> , але
doc#37 й нашою непрактичністю <g/> , а зокрема моєю <g/> . Я вже казав про те <g/> , як ми втратили <g/> , ніколи її не
doc#37 . Пізніша поезія чи не в усьому світі пішла « <g/> моїм шляхом <g/> » <g/> , але це не означає <g/> , що точена й занурена
doc#37 , в статтях своїх я радо шукав потверджень моїх прогноз про майбутній розквіт « <g/> національно-
doc#38 , що учасники « <g/> дискусії <g/> » про Семенка не читали моєї статті <g/> . Але це справа їхня <g/> , вони можуть не
doc#40 випадках <g/> , що саме тут мають на увазі <g/> , напр <g/> . <g/> , « <g/> Мій зір до зір дістане <g/> » ( <g/> Пач <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Біля самісіньких
doc#40 свою вину перед вами і для того <g/> , що мені довг мій велить <g/> , завше готовий помогти кожному з вас <g/> ,
doc#40 не говорити з старим Задорожним про справу мого боргу <g/> » ( <g/> Віль <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Задумав я іти аж у самий Київ <g/> » (
doc#40 слова загалом <g/> , з старим Задорожним і про справу мого боргу <g/> ; від інфінітива іти — аж у сумий Київ <g/> .
doc#40 вікна під три вітри <g/> ? » ( <g/> Вас <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Чому ж ти <g/> , лицар мій <g/> , на герць не виступаєш <g/> ? » ( <g/> Ол <g/> . <g/> ) <g/> . На
doc#40 слова <g/> , ні слова не промовив там <g/> , у батька <g/> , а вже моя душа була твоєю <g/> » ( <g/> Укр <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Зося почувала себе
doc#40 множини має форму усіма <g/> . Присвійні займенники мій <g/> , твій <g/> , свій мають частину форм за
doc#40 складі е ( <g/> є <g/> ) <g/> , а не о ( <g/> тієї <g/> , цієї <g/> , моєї <g/> , чиєї <g/> , — тоді як у прикметниках білої <g/> , синьої <g/> ,
doc#40 , як це є в реченні « <g/> Так смійся <g/> , смій <g/> , о раю мій <g/> » ( <g/> Пач <g/> . <g/> ) — ми мусимо сказати смійся <g/> , смійся <g/> .