Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 Порівняний з іншими місцевостями Чернігівщини <g/> , він стає відбитком одного етапу розвитку українського чи білоруського вокалізму <g/> , інші місцевості відбивають інші етапи <g/> , і так розподіл фактів у просторі стає своєрідним відбитком їх розподілу в часі — в історії української й білоруської мов <g/> .
doc#84 Сучасна війна теж грабунок <g/> , але ще й велетенське биття шибок <g/> . </p>
doc#63 Було б сліпотою монополізувати <g/> , наприклад <g/> , Осьмачку або Барку — й виключати все інше <g/> .
doc#80 І їхній творчий акт передусім не пітійне надхнення <g/> , а свідома праця <g/> , уперте вигладжування й вирівнювання <g/> , коротше — творче ремесло <g/> , як це avant la lettre змалював Іван Франко <g/> . </p>
doc#93 Але заля не вщухала після вистави <g/> , актори виходили й виходили <g/> .
doc#28 За даним поет відчуває щось дальше й вище <g/> , але незбагненне <g/> , позарозумове <g/> , мінливе в своїй безконечній многозначності <g/> .
doc#59 Як дію першого епізоду не можна уявити собі без тла лінивого <g/> , провінціяльного <g/> , зеленого мюнхенського надізар'я <g/> , другого епізоду — без палючого й сонного беоґрадського наддунайя <g/> , третього — без кінецьсвітности курортної вілли <g/> , відмежованої від усього чорно-зеленою стіною буковинського берега Дністра <g/> , четвертого — без зануреного в брудне розтавання замішаного танками й возами брукового снігу <g/> , осяяного спалахами канонади <g/> , здибленого <g/> , апокаліптичного <g/> , п'яного П'янгороду <g/> , — так не можна їх уявити і без людського тла <g/> , без тих колективних і індивідуальних портретів <g/> , що складають це тло <g/> . </p>
doc#45 Тим часом воно — так само як основний напрям праць Потебні <g/> , — підкріплює думку Овсянико-Куликовського ( <g/> 183 <g/> ) <g/> , який показує <g/> , що Потебня сам намагався спростувати всією своєю працею свій же висновок про загрозу втрати української мови й культури <g/> : " <g/> Ее жизнеспособность - в моих глазах — засвидетельствована ее одухотворенностью ( <g/> вообше и — в частности — не только фактом появлення такого ( <g/> национального поэта <g/> , как Шевченко <g/> , но й возможностью такого <g/> ) чрезвьічайного явлення <g/> , как сам А. А. Потебня <g/> , возникщего из [ <g/> глубиньї Полтавщиньї <g/> , на почве того же « <g/> зтнографического материала <g/> »" ( <g/> там таки <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Ще до окупації Галичини й Волині Юрій Яновський написав <g/> , а “ <g/> Літературна газета <g/> ” надрукувала його статтю “ <g/> Народна мова <g/> ” ( <g/> “ <g/> Літературна газета <g/> ” ч.34 з 4 липня 1939 <g/> ) <g/> .
doc#88 1937 рік ліквідував їх майже всіх <g/> ; своє завдання вони виконали <g/> , отже <g/> , не були вже потрібні <g/> , а оскільки в совєтській системі не існує звичайного звільнення людини з роботи <g/> , вона має зникнути <g/> , отже <g/> , зникли й вони <g/> , ці халіфи на годину <g/> . </p>
doc#84 Він відповідав би повоєнній добі <g/> , як ебен і слонова кістка добі другої імперії <g/> , як присадкувата й вузьковіконна масивність касарень <g/> , пофарбованих у захисні чорно-зелені кольори <g/> , наче великий землемірний плян <g/> , з якого дитина вирізала будинок <g/> , — добі гітлерівської спроби здійснити мрію про всесвітнє пруссацтво з Берліну ( <g/> далеко успішніше її здійснюють з Москви <g/> ) <g/> , як нетиньковані <g/> , низькокоробчасті й тонкостінні житлокоопи — добі терористичного перетворення людини на функцію в СРСР <g/> . </p>
doc#9 Він закинув своєму супротивникові хуторянську обмеженість <g/> , бажання заплямувати й відкинути все те <g/> , що не вживається на рідному хуторі <g/> , бажання тим більше необгрунтоване <g/> , що в підросійській Україні не було ніякої іншої школи <g/> , крім російської <g/> , а значить українську мову поза своїм хутором люди могли знати хіба тільки з белетристики <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , наростки -ота- <g/> , -иті- вживаються в дієсловах <g/> , що показують інтенсивні й ритмічні шуми ( <g/> грюкотати — грюкотіти <g/> , цяпотати — цяпотіти <g/> , хляпотати — хляпотіти <g/> ) <g/> , а далі й відповідні рухи ( <g/> тріпотати — тріпотіти <g/> ; пор <g/> .
doc#6 Працівниця галерії оповідала мені <g/> , що Курилик був несамовито жадібний у спостеріганні й відтворенні всього <g/> , що він бачив навколо себе <g/> .
doc#33 Саме намагання схопити й відтворити безупинний плин життя стає метою й методою <g/> .
doc#72 Та й війна <g/> , яку провадив Кремль проти селянства <g/> , вимагала повного затемнення <g/> . </p>
doc#72 З мовного погляду діяльність РУП цікава <g/> , поперше <g/> , тим <g/> , що партія видавала політичні брошури й газети досі не знаного на Східній Україні типу ( <g/> місячник “ <g/> Гасло <g/> ” 1902-1903 <g/> ; 14 “ <g/> Селянин <g/> ” 1903-1905 і “ <g/> Праця <g/> ” 1904-1905 <g/> ) <g/> , закладаючи основи української журналістичної мови <g/> .
doc#22 Одні виводили його з національної психології росіян <g/> , інші пояснювали штучністю й гвалтовністю європеїзації Росії <g/> , в наслідок чого постала прірва між освіченими й неосвіченими класами <g/> .
doc#72 Соціялістично настроєна ЦРада й Генеральний Секретаріат ставилися байдуже до думки про українську армію <g/> , замість неї вони вважали за доцільніше творити відділи Вільного козацтва <g/> , територіальні одиниці <g/> , формовані з місцевого населення в межах села або округи <g/> .
doc#16 Те саме з Шевченком <g/> , який мріяв про суспільство рівних людей <g/> , про суспільство-родину <g/> , де « <g/> врага не буде супостата <g/> , а буде син і буде мати <g/> , і будуть люди на землі <g/> » <g/> , — а Донцов робить з нього ненависника і мальтретанта « <g/> гречкосіїв <g/> » <g/> , з яких Донцов хоче зробити об'єкт зневаги й глуму <g/> .