This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 | Хто знає <g/> , може Сталін теж думає <g/> , що він інтернаціоналіст <g/> , ідеолог пролетаріяту і будівник всесвітнього комунізму <g/> ! |
doc#67 | Література перед романтизмом не знала <g/> , наприклад <g/> , світу снів і видив <g/> . |
doc#103 | всі крапки над « <g/> і <g/> » чи <g/> , радше <g/> , сповідь автора <g/> ? </p><p> — Не знаю <g/> , наскільки їх можна назвати сповідальними <g/> . Хоча б тому <g/> , що людина не може |
doc#81 | Відбулося кілька нальотів німецьких літаків <g/> , тоді тріщали зенітні гармати <g/> , поставлені на деяких дахах будинків <g/> , але ні один літак <g/> , скільки знаю <g/> , не був ними збитий <g/> . |
doc#40 | ) <g/> ; « <g/> Якби ви знали <g/> , паничі <g/> , де люди плачуть <g/> , живучи <g/> , то ви б елегій не творили <g/> » ( <g/> Шевч <g/> . |
doc#68 | » <g/> ; у Стуса <g/> : « <g/> Мале й зелене - недоросток літ <g/> » <g/> , у Шевченка — « <g/> А ми малі були і голі <g/> » ( <g/> « <g/> Якби ви знали <g/> , паничі <g/> » <g/> ) <g/> . </p> |
doc#47 | У розділі VIII він силує себе писати <g/> , але кінець-кінцем ми таки не знаємо <g/> , пише він чи каже <g/> . |
doc#29 | Майже нічого про це не знаємо <g/> , поле — для гіпотез <g/> , і далі тут — одна з них <g/> . |
doc#53 | Скільки знаємо <g/> , Потебня не надто любив Шевченка-поета <g/> . |
doc#4 | <p> </doc> </p><p> ОДИН </p><p> Я знаю <g/> , про що хочу писати ( <g/> мене ще в дитинстві вчили <g/> : ніколи не починай своїх писань з я <g/> ) <g/> , і знаю <g/> , як я хочу писати <g/> , і знаю <g/> , що хочу сказати <g/> . |
doc#28 | Експерименти лишаються у стінах лябораторії <g/> , поет виносить перед очі читача тільки високо досконалий продукт <g/> , і читач може й не знати <g/> , скільки зроблено експериментів <g/> , поки осягнено цієї високої досконалости <g/> , поки він дістав оте « <g/> слово точене <g/> » <g/> . </p> |
doc#81 | Я не звіряв теоретичної частини в старому й новому підручниках і не знаю <g/> , скільки і що саме там змінив Каганович <g/> . |
doc#72 | На селі українська мова переважала цілковито <g/> , хоч у розмові з представниками вищих кляс селяни нерідко докидали стільки російських слів <g/> , скільки знали <g/> , творячи базу того <g/> , що згодом одержало назву “ <g/> суржик <g/> ” <g/> . |
doc#4 | Філемон і Бавкіда не знають ницости й зла світу <g/> , а що читач те знає <g/> , то за ідилією завжди стоїть зловісне передчуття лиха й неминучої загибелі <g/> , у гармонії спочиває зерно прихованої дисгармонії <g/> . </p> |
doc#20 | Але тоді я цього ще не міг знати <g/> , тільки впадала в око їхня нерозлучність <g/> , та ще якась особливо чарівна посмішка в Лавріненка <g/> , наче в зайчика <g/> , що поласував капустою і оце щасливий у світовому маштабі ( <g/> якщо дозволять мені говорити про заячу посмішку <g/> ) <g/> . |
doc#81 | Але тоді я ще цього не знав <g/> , тільки впадали в око їхня нерозлучність <g/> , та ще якась особливо чарівна посмішка в Лавріненка <g/> , наче в зайчика <g/> , що поласував капустою ( <g/> якщо дозволять мені говорити про заячу посмішку <g/> ) і оце щасливий у світовому маштабі <g/> , — так я його й назвав у душі зайчиком <g/> , може <g/> , не без асоціації з прізвищем його приятеля Поллукса <g/> . |
doc#14 | Та не робім цього кроку <g/> , щоб не менторувати <g/> , щоб не забувати <g/> , що перед нами справжній <g/> , чи не єдиний у нас тепер майстер і що <g/> , зрештою <g/> , він С£^м це добре знає <g/> , уже знає <g/> , що влада се — се р ц е <g/> . |
doc#69 | Коли <g/> , десь 1950 року <g/> , я дістав можливість відновити наукову працю <g/> , почату на Україні перед війною <g/> , я побачив <g/> , як мало я знаю <g/> , хоч дехто з моїх учителів - Булаховський <g/> , Білецький <g/> , Шамрай <g/> , Німчинов були добрі вчителі <g/> . |
doc#70 | Коли десь 1950 року я дістав можливість після війни відновити наукову працю <g/> , почату на Україні перед тим <g/> , я побачив <g/> , як мало я знав <g/> , хоч дехто з моїх учителів — Булаховський <g/> , Білець- кий <g/> , Шамрай <g/> , Німчинов <g/> , Наконечний — були добрі вчителі <g/> . |
doc#81 | Не знаю <g/> , хто відновляв ідеологічну чистоту книгозбірні після поновної радянської окупації 1944 року <g/> . |