Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Загальна тенденція — позначати прийменником на перебування не всередині <g/> , а на поверхні <g/> , а далі — відкритіші простори <g/> , а також місце перебування <g/> , окреслене через внутрішній зміст того <g/> , що в ньому відбувається <g/> .
doc#40 <p> ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА </p><p> Відмінювані іменники відміняються не всі однаково <g/> .
doc#40 Отже <g/> , і в іменниках жіночого роду 1-ої відміни загальна тенденція полягає в тому <g/> , щоб наголосово протиставити однину множині в цілості <g/> , ліквідуючи натомість відхилення наголосу в поодиноких відмінках обох чисел <g/> . </p>
doc#40 <p> § 39. НАРОСТКИ І ПРИРОСТКИ ІМЕННИКІВ </p><p> Про засоби словотвору згадувано в § бб <g/> , а загальна характеристика його буде дана в § 72. Коли говорити зокрема про іменниковий словотвір <g/> , то в ньому важать і складання основ і приростки <g/> , але найбільшу вагу мають наростки <g/> .
doc#40 Загальна тенденція тут виразна <g/> : в недоконаному виді наголос падає на наросток <g/> , у доконаному — переноситься на корінь <g/> , а при приростку ви - на приросток <g/> , напр <g/> .
doc#40 Загальна тенденція полягає в тому <g/> , щоб зберігати наросток -ну- під наголосом ( <g/> штовхнув <g/> , горнув <g/> , позіхнув <g/> , — тільки так <g/> ; але пор <g/> .
doc#40 ДИФТОНГИ </p><p> а <g/> ) загальна характеристика </p><p> На відміну від голосних вимова приголосних звуків характеризується розмірно більшою звуженістю ротової порожнини <g/> : мовні органи можуть зовсім змикатися <g/> , при чому струм видихового повітря прориває перепону і цим творить звук <g/> , що має тоді проривний <g/> , або експльозивний характер <g/> ; або мовні органи зближаються один до одного <g/> , не змикаючися <g/> , і видихове повітря витворює звук тертям об стінки звуженого проходу <g/> .
doc#45 В ИЗРГ 2 Потебня не відмовляється виразно від концепції унікальности кожної мови <g/> , але виняткове багатство зібраного матеріялу й загальна скерованість думки не лишають сумніву <g/> , що він перейшов на позицію еволюціонізму і то еволюціонізму <g/> , який охоплює <g/> , коли й не всі <g/> , то досить багато мов <g/> .
doc#47 З порівняння двох варіянтів видно <g/> , що загальна концепція твору за десять років в засаді не змінилася <g/> .
doc#55 Приміром <g/> , загальна думка приписувала заборону літери ґ особистій директиві П.Постишева <g/> , до речі <g/> , росіянина мовно <g/> . </p>
doc#59 <p> Ми бачимо <g/> : думки Вадима Васильовича <g/> , психологічний конфлікт його з Ірином <g/> , загальна ситуація в містечку 3. <g/> , селяни <g/> , вози з сіном <g/> , молодик <g/> , поведінка й пляни Ірина — все включено в діялог <g/> , все пливе однією рікою <g/> .
doc#62 Побічно авторство Донцова в поезії <g/> , підписаній N. потверджує її французький епіграф - Донцов любив похизуватися французькими висловами й цитатами <g/> , - і загальна не-приналежність цього віршилища до справжньої поезії ( <g/> в протилежність двом поезіям Теліги <g/> ) <g/> , його цитатність <g/> , його пласка еротика і <g/> , нарешті <g/> , вкрай цинічне визнання в кінці вірша про те <g/> , що щирість партнерки була для " <g/> редактора <g/> " тільки - цитую вірш - " <g/> хвилевий лік На мою втому й сплін <g/> " <g/> .
doc#63 Вона занадто суб'єктивна і занадто загальна <g/> .
doc#65 Вирішальний чинник у всьому цьому — мало не загальна двомовність <g/> .
doc#65 <p> У світлі попередніх спостережень можна поставити питання <g/> , чи загальна радянська національна політика <g/> , радянське плянування мови і фактичний розвиток <g/> , у тих обставинах <g/> , української мови не націляють або не ведуть до перетворення української мови на діялект російської і чи нема проявів такого процесу <g/> . </p>
doc#68 <p> Частіше Україна — конденсація історії <g/> , загальна концепція якої іде від « <g/> Історії Русів <g/> » <g/> , найімовірніше через поезію Шевченка <g/> : козацька романтика <g/> , козацька героїка <g/> , чумаки <g/> , самі постаті Шевченка й Максимовича <g/> : </p><p> Сюди ми йшли — Займашцину обсісти <g/> , </p><p> козацькими кістками облягги <g/> , — </p><p> і дальша доба <g/> : </p><p> Стенаються в герці скажені сини України <g/> , </p><p> той з ордами ходить <g/> , а той накликає Москву <g/> , </p><p> заллялися кров'ю всі очі пророчі <g/> .
doc#72 Що більше <g/> , таке дослідження — хто б його не провадив — ледве чи було б побажане сьогодні на Україні <g/> , де загальна політика спрямована якраз на те <g/> , щоб відвернути увагу й зацікавлення мовців од подібних питань <g/> .
doc#72 Як указують дані <g/> , наведені в розділі 2 <g/> , загальна освіта українських дітей у Галичині між 1900 і 1914 рр <g/> .
doc#72 на три відтинки <g/> : 1900-1905 <g/> , 1905-1914 та 1914-1916. До 1905 р. і умови <g/> , і загальна спрямованість розвитку були ті самі <g/> , що й в останньому десятилітті XIX ст <g/> .
doc#72 Загальна політика “ <g/> коренізації <g/> ” ( <g/> звороту до національного коріння <g/> ) набула тут форми українізації <g/> , навіть якщо <g/> , на думку Сталіна <g/> , це було зайве <g/> . </p>