Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Він умів цінити добрі вірші <g/> , умів розрізняти золото від підробок <g/> , але не цурався й прози життя <g/> , запашного вина й добірних дівчат <g/> , — але тільки тих <g/> , що в тілі <g/> , він страх не любив худорлявих і не називав їх інакше як « <g/> драна кішка <g/> » <g/> , — мабуть <g/> , ходячий хвиський вислів з його сільського дитинства <g/> .
doc#24 Іронія романтиків знаменувала жах перед перемогою життєвої прози ( <g/> згадаймо хоч би Людвіґа Тіка <g/> ) <g/> , іронія « <g/> Мелодрами <g/> » знаменує ствердження життєвої прози як одного з закономірних проявів вічного життя <g/> , заперечення штучної поетичної або трагічної пози <g/> , що стає нібито над життям <g/> . </p>
doc#59 У Юрія Косача натомість не раз звучать нотки бойової публіцистичности <g/> ; але не в тому розумінні <g/> , в якому публіцистика протистоїть літературі <g/> , а тільки в розумінні зв'язку літератури з життям <g/> , зацікавлення літератури життям і втручання літератури в життя <g/> . </p>
doc#9 Так <g/> , за друком « <g/> Гасла <g/> » в Чернівцях наглядали галичани В. Сімович і Л. Когут4. Та і взагалі <g/> , революційна колонія з Великої України не жила в Галичині замкненим життям <g/> , зв'язки з галичанами були широкі й різнобічні — від співробітництва в галицькій пресі <g/> , — наприклад <g/> , орган галицької УСДП « <g/> Воля <g/> » мав спеціяльний постійний відділ « <g/> Темне царство <g/> » <g/> , де друкувалися матеріяли про Велику Україну і де співробітничала Леся Українка <g/> , Сергій Бердяев та інші кияни-марксисти 5— і до особистої участи в заходах галицьких революційних партій <g/> .
doc#79 Оболонка поетизованої традиції добре приховує від стороннього ока внутрішню порожнечу й нудьгу цього життя <g/> , його внутрішню фальш і те <g/> , що за нею <g/> , – заздрість <g/> , нездорову цікавість <g/> , себелюбство <g/> .
doc#50 Духові основи його життя <g/> , його творчости зметено <g/> , безжально знищено <g/> .
doc#26 І він був певний цього вже на двадцять п'ятому році свого життя <g/> , коли визначив своє місце супроти своїх попередників <g/> . </p>
doc#9 У другій половині її творчого життя <g/> , коли вона була відірвана від рідної Волині <g/> , природніше говорити не про волинські <g/> , а про галицькі мовні впливи <g/> , — впливи <g/> , насамперед <g/> , звичайно <g/> , з лектури <g/> , а далі і з спілкування з галичанами й буковинцями <g/> .
doc#58 Є й відповідне проголошення <g/> , коли з двох героїв — її й його — вона каже <g/> : « <g/> З усього <g/> , що людина має цінного в житті <g/> , мені лишилася тільки любов до мого народу і ненависть до його ворогів <g/> » <g/> .
doc#50 Тому несправедливість <g/> , заподіяна Україні <g/> , порушує гармонію величного походу зірок у великодню ніч <g/> , а в поезії — підкреслюємо <g/> : в поезії Шевченка Україна під неосяжним світовим притулом гуде до життя <g/> , мов перед сходом сонце молоде <g/> .
doc#14 Триптих « <g/> Побачення <g/> » <g/> , де сплетено мотиви українського Роду й Дому в історичних перипетіях національного життя <g/> , мотиви Начальника в роки державности і мотив Смерти <g/> , смерти <g/> , що її нема <g/> , смерти <g/> , що є поверненням до Роду й Дому <g/> , але справжнього <g/> , вічного <g/> , а не в етапах історичних закрутів і манівців і просвітлень <g/> , — ця поезія не ділиться на особисте і <g/>
doc#24 Це апотеоза людини <g/> , що опанувала сама себе <g/> , апотеоза дорослої <g/> , мужньої людини <g/> , що не сліпо йде за своїми почуттями <g/> , а в техніці <g/> , в точності <g/> , в суворому розрахунку спляновує їх на організацію життя <g/> , на скорення пасивно-улягаючої матерії природи <g/> , в найвищому своєму вияві і в найвищій синтезі з силами природи — в будуванні <g/> .
doc#81 Як і в випадку партизанів <g/> , пасток <g/> , засідок <g/> , саботажів <g/> , нищення орієнтації <g/> , так і тут усе було розраховане на безвартісність людського життя <g/> , не тільки німецького <g/> , а й свого власного <g/> .
doc#79 Урядовці з раднаркому <g/> , доглядачі з тюрми-божевільні <g/> , утримувачі публічних домів розпусти <g/> , робітники на заводі – всі однаково роблять тільки форми <g/> , тільки зовнішнє обрамлення життя <g/> , обрамлення <g/> , що покликане приховати внутрішню порожнечу й гнилизну <g/> . </p>
doc#72 —Ю. Ш. <g/> ) <g/> , з чого ясно випливає <g/> , що в партійному житті <g/> , поза контактами з селом <g/> , послуговуватимуться російською мовою <g/> , як і давніше <g/> . </p>
doc#6 <p> Усе це не виключає зв'язків Курилика з людьми іншого трибу й гатунку <g/> , але біографія його <g/> , взята як цілість <g/> , розцінювана з погляду соціяльного статусу і абстрагуючися від його внутрішнього життя <g/> , показує власне його піднесення від рівня нижчих кляс його дитинства до рівня нижчої середньої кляси його дорослого віку <g/> .
doc#73 <p> Перші організаційні заходи <g/> , спрямовані до організації видавництва як передумови літературного життя <g/> , постають у Реґенсбурзі <g/> .
doc#25 Але те <g/> , що вони здобули боєм <g/> , важкою працею і навіть жертвою життя <g/> , потім стає самозрозумілою річчю <g/> , і їхні праці стають цариною бібліографа і історика <g/> .
doc#81 Одначе <g/> , життя — одна справа <g/> , а література — інша <g/> , видко <g/> , я це передчував уже тоді ( <g/> не передчуваючи того <g/> , що тепер старатимуся якраз наблизити літературу до життя <g/> , правда <g/> , тільки в ретроспективі пригадки <g/> ) <g/> .
doc#22 Бо <g/> , мовляв <g/> , запальнички — це техніка <g/> , вигоди життя <g/> , річ реальна <g/> , а ленінізм — безвартісна нісенітниця <g/> .