Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#47 У попередніх збірках у цьому виявлялося життя в його повноті й своєрідності <g/> .
doc#18 , це і підсумок його власного життя та діяльности <g/> , його <g/> , так би мовити Еxegi monumentum <g/> , заповіт українському народові <g/> » <g/> . </p>
doc#6 <p> Усе це не виключає зв'язків Курилика з людьми іншого трибу й гатунку <g/> , але біографія його <g/> , взята як цілість <g/> , розцінювана з погляду соціяльного статусу і абстрагуючися від його внутрішнього життя <g/> , показує власне його піднесення від рівня нижчих кляс його дитинства до рівня нижчої середньої кляси його дорослого віку <g/> .
doc#81 Меблі й так до них ніколи не повернуться <g/> , як до мене не повернуться ті <g/> , що я лишив у Харкові <g/> , включно з тією портьєрою <g/> , заради якої я мало не втратив життя <g/> .
doc#40 ) <g/> , ласий <g/> , жадібний <g/> , здатний з родовим відмінком + прийменник до ( <g/> »До цього Мандибула аж ніяк не почував себе здатним <g/> » ( <g/> Шпол <g/> ) <g/> , голодний з родовим ( <g/> »На вулиці життя кипить <g/> , чвалає — новости голодне <g/> » — Карм <g/> .
doc#19 Для нього поет не надхненний пророк <g/> , не стихійний речник віщого духу <g/> , не гєніяльний у своїй наївності сліпий кобзар <g/> ; для нього поет не є щось відірване від життя <g/> , від праці <g/> .
doc#85 А що б не говорили прихильники автономії мистецтва від життя <g/> , серед різних проявів мистецтва завжди існували ( <g/> і може <g/> , найбільше хвилювали <g/> ) й такі <g/> , які намагалися відтворити своїми засобами ритм навколишнього життя — і нема підстав від таких творів відмовлятися <g/> ; як нема підстав відмовлятися і від інших — бо і те і те означало б збіднювати нашу літературу <g/> . </p>
doc#63 По-перше <g/> , — бо матеріял літератури — слово — не адекватне життю <g/> , слово не тотожне з явищем чи річчю <g/> ; по-друге <g/> , — бо і те відбиття життя <g/> , яким є літературний твір <g/> , завжди мусить так чи так деформувати життя відповідно до психології автора <g/> , суспільної групи тощо <g/> .
doc#63 У « <g/> Волині <g/> » <g/> , у « <g/> Юності Василя Шеремети <g/> » він так широко охопив це життя <g/> , що літературне ніби відійшло на другий плян <g/> , а вражає саме багатство й глибина відтворення життя <g/> , життєвої спостережливости <g/> . </p>
doc#93 Фільм не імітує <g/> , не цитує поодиноких засобів Курбаса <g/> , але є в ньому три вирішальні складники <g/> , що кореняться в Курбасовій традиції <g/> , що становлять її суть <g/> : не повторення і не відтворення життя <g/> , а його ПЕРЕтворення <g/> ; перетворення засобами конденсованої театральности ( <g/> як це сказати для кіно — кінарности <g/> ?
doc#18 25 грудня 1845 року в прозрінні того <g/> , що доля незабаром перетне нитку його вільного життя <g/> , Шевченко написав свій « <g/> Заповіт <g/> » <g/> .
doc#24 Іронія романтиків знаменувала жах перед перемогою життєвої прози ( <g/> згадаймо хоч би Людвіґа Тіка <g/> ) <g/> , іронія « <g/> Мелодрами <g/> » знаменує ствердження життєвої прози як одного з закономірних проявів вічного життя <g/> , заперечення штучної поетичної або трагічної пози <g/> , що стає нібито над життям <g/> . </p>
doc#24 І все закінчується символікою зародження нового життя в грозі і бурі — символ вічности життя і вічности боротьби <g/> , вічности існування перешкод і вічности ламання їх <g/> .
doc#9 Справді <g/> , діло й було так <g/> , і єсть <g/> »4. Абстрагуючися від того <g/> , що справа в А. Кримського трохи звужена <g/> , бо не тільки писання <g/> , а й інші сфери громадсько-політичного життя справляють чималий і визначальний вплив <g/> , поставу питання можна визнати за правильну і в ті часи доцільну <g/> .
doc#72 Держава визнає за всіма мовами <g/> , вживаними в монархії <g/> , рівні права на вживання в школах <g/> , на виконання державних функцій і на різні акти громадського життя <g/> .
doc#72 Про цей стан сказано в розділі 2. Тут лише коротко нагадаємо <g/> : цілковитий брак українських шкіл <g/> , 13 Церкви і преси <g/> ; тільки спорадичні — після довгих затримок — видання творів красного письменства й поезії <g/> , майже повний брак перекладної літератури <g/> ; успіх українського театру <g/> , репертуар якого одначе обмежено заборонами до п'єс з сільською тематикою <g/> ; цілковите усунення української мови з громадського життя і рідкісне вживання її в інтеліґентських родинах <g/> .
doc#81 Були там тільки дати життя письменників та перекази сюжетів <g/> , і переказувалося це неймовірним українсько-російським суржиком <g/> .
doc#81 Це <g/> , безперечно <g/> , акт брехні або щонайменше потурання брехні <g/> , але частковим виправданням є те <g/> , що для життя науковця роз'єднання ліжка і писемного стола не спотворює дійсности так <g/> , як це було б у випадку письменника або мистця <g/> .
doc#50 Тому несправедливість <g/> , заподіяна Україні <g/> , порушує гармонію величного походу зірок у великодню ніч <g/> , а в поезії — підкреслюємо <g/> : в поезії Шевченка Україна під неосяжним світовим притулом гуде до життя <g/> , мов перед сходом сонце молоде <g/> .
doc#81 Одначе <g/> , життя — одна справа <g/> , а література — інша <g/> , видко <g/> , я це передчував уже тоді ( <g/> не передчуваючи того <g/> , що тепер старатимуся якраз наблизити літературу до життя <g/> , правда <g/> , тільки в ретроспективі пригадки <g/> ) <g/> .