Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 ( <g/> А ну ж <g/> , у чию душу словечко западе <g/> .
doc#59 Ну <g/> , що ж <g/> , це зовсім не шкодить її ентузіазмові <g/> .
doc#9 Тут навіяні галицьким впливом такі явища <g/> , як вимова и <g/> , а не і після приголосних д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , р перед приголосним ( <g/> так зване « <g/> правило дев'ятки <g/> » <g/> , але вимова и після ж <g/> , ч <g/> , щ випливає із фонетичної системи східноукраїнських говірок <g/> , бо там ці приголосні теж стверділі <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не і' в словах грецького походження на місці ети ( <g/> амнестія <g/> , етер <g/> ) <g/> ; вимова є <g/> , а не є на початку таких слів <g/> , як Европа <g/> , Ефрат <g/> ; вимова ай замість ей у словах німецького походження ( <g/> Швайцарія <g/> , портвайн <g/> ) <g/> ; вимова ев замість ей у словах типу невтральний <g/> ; вимова -ер замість -ор відповідно до французького наростка -еиг ( <g/> гувернер <g/> , монтер <g/> ) <g/> ; пом'якшена вимова л у багатьох чужих словах (
doc#12 <p> Б. Чергування е—о. </p><p> 1. Пістя шелесних звуків ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , щ <g/> , дж і після й е чергується з о. Нормально о з'являється тоді <g/> , коли в наступному складі стояв голосний <g/> , веред яким приголосний не пом'якшувався <g/> , а саме а <g/> , о <g/> , у <g/> , и ( <g/> з старого ы <g/> ) <g/> , -ъ. Перед іншими складами зберігається е <g/> , надр <g/> .
doc#12 <p> Голосні </p><p> А. Чуже І. </p><p> 1. Чуже і в загальних словах перед приголосним після літер д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , р передаємо українським и <g/> , напр <g/> .
doc#40 <p> в <g/> ) В кличній формі іменників чоловічого роду перед закінченням -е приголосні г <g/> , к <g/> , х теж мають чергуватися <g/> , переходячи відповідно в ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , напр <g/> .
doc#40 Перед наростком -ин приголосні г <g/> , к <g/> , х переходять відповідно в ж <g/> , ч <g/> , ш <g/> , напр <g/> .
doc#40 Паляталізація гортанного г <g/> , задньопіднебінних к <g/> , ґ <g/> , х <g/> , середньо-піднебінних ш <g/> , ж <g/> , ч <g/> , дж і в головному губних п <g/> , б <g/> , ф <g/> , в <g/> , м не має самостійного значення і буває звичайно тільки тоді <g/> , коли безпосередньо за цими приголосними іде голосний переднього ряду і. Це є просто пристосування вимови цих приголосних до вимови наступного і. Скажімо <g/> , в словах гість <g/> , кіт <g/> , ґід <g/> , хід <g/> , шість <g/> , ножі <g/> , чітко <g/> , Джім <g/> , пір'я <g/> , біг <g/> , фірма <g/> , вітер <g/> , мілко можна було б записати вимову ( <g/> позначивши палаталізацію знаком ' над рядком <g/> ) так <g/> : г'іс'т' <g/> , к'іт <g/> , ґ'ід <g/> , х'ід <g/> ,
doc#81 Наслідки цих бунтів були <g/> , як правило <g/> , для мене такі ж <g/> , як побиття в дитинстві чи то в квартирі Зуніних <g/> , чи в саді з Осокіном <g/> , власне <g/> , далеко тяжчі <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Сказано ж <g/> , як той собака <g/> , що лежить на сінові« <g/> .
doc#61 Щождо підсовєтської людини <g/> , то вона в уявленні пересічного емігранта взагалі або мученик і жертва <g/> , або продажна тварина <g/> , але в жадному випадку не людина <g/> , така ж <g/> , як і сам емігрант <g/> . </p>
doc#40 Перед ними <g/> , власне <g/> , відбуваються вже відомі нам чергування <g/> , а саме г <g/> : з' <g/> , ж <g/> : з' <g/> , к <g/> : ц' <g/> , ч <g/> : ц' <g/> , х <g/> : с' <g/> , ш <g/> : с' <g/> , але при цьому зникає наступне с <g/> , напр <g/> .
doc#78 д переходить у ж <g/> : нужу <g/> , блужу <g/> , посажу <g/> ; </p><p> 7. Присвійні прикметники в наз <g/> .
doc#28 А що ж <g/> ?
doc#81 Слідом пішли переклад з російського « <g/> Страх <g/> » Афіноµенова <g/> , де режисером виступив не більше й не менше <g/> , як Гнат Юра <g/> , а далі переклад з місцевого російськомовного партійного письменника Якова Городського « <g/> Залізна бриµада <g/> » — з nomen — omen <g/> , і такої ж « <g/> письменниці <g/> » Софії Левітіної ( <g/> що її <g/> , як кажуть <g/> , Хвильовий вивів героїнею своєї новелі « <g/> Свиня <g/> » <g/> ) під менш промовистою назвою « <g/> Ета <g/> » <g/> .
doc#82 Бо відбуваються тут численні мікропроцеси <g/> , малопомітні в своїй малості <g/> , а до того ж автори з-поміж самих іммігрантів зосереджують свою увагу не на фактах асиміляції <g/> , а на фактах збереження тієї чи тієї частини традиційної культури й ментальности <g/> .
doc#18 <p> Азазель красномовніший і переконливіший від Аві- рона <g/> , і пазурі його докорів роздирають до кісток м'ясо душі Мойсеевої <g/> , але в сугі речі це ж аргументи Авіро- па <g/> : не поривай народ до далекої мети <g/> , не жадай від нього жертв за жертвами <g/> , дай йому жити в спокої і брати з життя стільки <g/> , скільки воно дає для задоволення <g/> .
doc#101 ці явища нашого нинішнього суспільного буття стали джерелом внутрішнього незатишку старшого покоління і розчарування або ж байдужости молодшого <g/> : переконані комуністи стали переконаними демократами <g/> , а русифікатори — українізаторами <g/> . Отже
doc#89 злочин <g/> . </p><p> Та навіть якби нас закликали відтворювати не Дюма <g/> , а хоч би того ж Байрона чи Гете <g/> , то в формі загального рецепту це було б шкідливо <g/> . Бо
doc#59 Ви ж банковий урядовець <g/> , що приїхав відпочивати <g/> , вам можна знайомитись з усіма <g/> .