Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#11 <p> « <g/> Страшних слів <g/> » Андрухович позбувся вже на шляху від свого першого до другого роману <g/> .
doc#11 Є <g/> , виходить <g/> , два відмінні сплески води <g/> , — регулярний <g/> , на причалах вапоретто <g/> , зручний і занудний <g/> , — і другий <g/> , дикий <g/> , позначений божевіллям хаосу й зникомости <g/> , — у романі <g/> .
doc#11 <p> Питальника пункт другий <g/> .
doc#12 <p> 4. Перед другим членом подвійних сполучників ( <g/> не тільки—а <g/> , не стільки—як <g/> , як—так і <g/> , так—як і <g/> ) <g/> , що зв'язує однорядні члени речення <g/> , напр <g/> .
doc#13 Бог « <g/> Чорної Долини <g/> » обертається другою стороною свого єства <g/> .
doc#14 Першого Маланюка можна сяк-так <g/> , при великому бажанні <g/> , убгати в « <g/> поети доби <g/> » <g/> , — але другий на вічні й космічні теми не говорить — і тому лишається вічним і відбиває якусь частинку космосу <g/> , — поскільки поезії взагалі дано космос у себе ввібрати <g/> .
doc#14 <p> А втім <g/> , у другій частині « <g/> Ліричного зошита <g/> » охочі знайдуть дещо з традиційних еміґрантських мотивів і навіть дещо з улюблених катеринкових ритмів <g/> .
doc#15 Критерій Пєшковського ( <g/> що збігається в основному з другим критерієм Шахматова <g/> ] <g/> , правда <g/> , начебто загальноприйнятий <g/> .
doc#15 <p> Таке ж зближення цих двох конструкцій відзначає Мєщанінов і на матеріялі " <g/> яфетичних <g/> " мов <g/> , з другого боку <g/> , цікаво і те <g/> , що Бихов- ська відзначає нахил " <g/> обьективного строя предложения <g/> " перетворитися на категорію стану <g/> , що теж становить паралелю до розвитку роз- гляданих " <g/> субстантивних конструкції <g/> " в українській і інших мовах <g/> .
doc#16 Другі вважають його за злого духа новітнього українства <g/> , духа <g/> , що розтлівав і спотворював усе добре <g/> , що в українстві є. Між цими двома полюсами є безліч Градацій <g/> .
doc#16 І тут постає друга підвалина науки Донцова — його теорія еліти <g/> , ордену <g/> , правлячої касти <g/> .
doc#18 Датан у своєму примітивізмі не спромігся на філософське обґрунтування своєї тези про збереження кожночасного status quo <g/> , але в суті речі Азазель другої спокуси обґрунтовує й поглиблює те <g/> , що проповідував Датан <g/> .
doc#19 Майнув десь на другому пляні образ старого Шульпіки <g/> , носія старокозацьких уявлень про козацьку честь <g/> , рівність <g/> , демократизм <g/> , службовий обов'язок <g/> , з протестом проти « <g/> безпам'ятної панської пихи та нелюдськости <g/> » <g/> , але цей образ не розвинений у творі <g/> , епізодичний <g/> .
doc#21 <p> Наміром редакції було присвячувати більшу частину кожного другого числа журналу якійсь окремій темі <g/> , даючи різні насвітлення її <g/> .
doc#23 У Франції через два роки після перших « <g/> Медитацій <g/> » Лямартіна вийшла перша книга « <g/> Од і баляд <g/> » Гюґо <g/> , яка започатковувала цей другий романтизм <g/> , романтизм конкретного і об'єктивного <g/> .
doc#24 <p> Коли ми тепер повернемося до героїні твору — Жінки <g/> , ототожнивши її <g/> , слідом за Гамораком <g/> , з Україною — а на це прямо натякає Любченко <g/> , кажучи в « <g/> Слові перед завісою <g/> » <g/> , що вона з'явиться замість уже згадуваної нами « <g/> заквітчаної героїні екзотичних танків <g/> » <g/> , — коли ми до неї повернемося <g/> , то побачимо <g/> , що її сюжетна схема другим пляном повторює щойно нами намічену <g/> .
doc#24 А з другого боку <g/> , розділи ряду « <g/> б <g/> » наскрізь пронизані тією ж синтетичною думкою <g/> , тільки що вона ніби заслонена образами побутово допасованих персонажів <g/> .
doc#25 Це другий розділ його праці ( <g/> 1 <g/> ) <g/> , про загальні риси української мови як цілости <g/> , виключений свого часу А. Буділовичем з видання через невідповідність офіційним настановам режиму щодо української мови <g/> ; незакінчена розвідка про мову грамоти князя Олександра Олельковича ( <g/> XV стор <g/> .
doc#25 Так робить він зокрема і в своїй другій статті на морфологічні теми — про закінчення іменників “ <g/> м'якого <g/> ” типу <g/> .
doc#27 Куліша обурює <g/> , що « <g/> один в розкоші купається <g/> , а другий в грязі тоне <g/> » ( <g/> до Каменецького <g/> , 1858 <g/> ) <g/> .