Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 : ранок ( <g/> бо <g/> : ранку <g/> ) <g/> , день ( <g/> бо <g/> : дня <g/> ) <g/> , заєць ( <g/> бо <g/> : зайця <g/> ) <g/> , або історично були випадні <g/> : дощ <g/> , мудрець <g/> , тесть <g/> , чебрець <g/> , лев <g/> , лоб <g/> , льон <g/> , мох <g/> , рот <g/> . </p>
doc#12 : „В той день <g/> , з якого ми починаємо наше оповідання ( <g/> 6. лютого 1648 р. <g/> ) <g/> , в Несвічу було повно гостей“ ( <g/> Орест Левицький <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 : Наші Дні <g/> , Літературний Журнал <g/> , Гайдамаки <g/> . </p>
doc#14 Літо 1953 </p><p> ( <g/> « <g/> Нові дні <g/> » <g/> , 1953 <g/> , 10 ( <g/> 45 <g/> ) <g/> ) </doc> </p><p> І </p><p> Існування називних речень як особливої і виразно окресленої синтаксичної конструкції ні в кого з сучасних українських мовознавців <g/> , учителів і навіть учнів <g/> , здасться <g/> , сумнівів <g/> , не викликає <g/> .
doc#17 Розгляданий сам у собі образ Малахія – блискуче схоплений в українських національних особливостях тип безґрунтовного мрійника <g/> , хуторського Дон Кіхота <g/> , тип надзвичайно яскраво схоплений і в нашій еміґрантській дійсності сьогоднішнього дня репрезентований не одним представником <g/> .
doc#18 У « <g/> Мойсеєві <g/> » романтизм дав Франкові техніку глухих передчуттів і призвісток <g/> , що ведуть уяву до чогось непомітного на поверхні подій <g/> , чогось <g/> , що крізь прозу гебрейського нидіння в пустелі обіцяє спалах творчих сил в той перший день <g/> , що його гебреям судилося жити без Мойсея <g/> .
doc#18 Минули ті часи <g/> , коли вона була веселою грою <g/> , радістю забавки без практичного призначення <g/> , виявом захвату і світоподиву <g/> , як на кону бурсацьких інтермедій <g/> , у козацьких бурлесках <g/> , у руках Котляревського <g/> , як покоління наших днів знову хотіло б її бачити ( <g/> мінус її первісна <g/> , глибинна життєрадісність <g/> , що вже закрита для нас <g/> , « <g/> знесилених журбою <g/> , роздертих сумнівами <g/> , битих стидом <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#19 Але характеристично <g/> , що <g/> , не мавши змоги втручатися в місцеве життя <g/> , він писав вірші на тогочасну злобу дня Галичини <g/> , де він ніколи не був <g/> , від якої територіяльно перебував так далеко <g/> .
doc#20 <p> Нью-Йорк <g/> , січень 1988. </p><p> ( <g/> « <g/> Нові Дні <g/> » <g/> , квітень <g/> , 1988 <g/> ) </p><p> </doc> </p><p> Посередньо моя діяльність у МУРІ звела мене з однією цікавою й справжньою людиною — не письменником <g/> , а мистцем Яковом Гніздовським <g/> .
doc#21 <p> У грудні в наслідок падіння на одній з мюнхенських вулиць через знепритомлення <g/> , а це <g/> , мабуть <g/> , у наслідок недоживлення <g/> , я дістав струс мозку і був на сорок днів покладений до ліжка <g/> .
doc#21 Якщо події переказані правильно в інтерв'ю <g/> , яке Р. Ференцевич дав “ <g/> Літературній Україні <g/> ” ( <g/> 1990 <g/> , Ч. 22 <g/> ) <g/> , Гніздовський мав виснажливу подорож автомобілем до і з Торонто <g/> , десь 600 км <g/> , повернувшися <g/> , дістав інфаркт <g/> , утратив свідомість і за кілька днів помер <g/> .
doc#24 Тільки перші дні світобудови відбулися <g/> .
doc#24 Час <g/> , виявляється <g/> , є об'єктивна даність <g/> , матеріялізована людиною-творцем у її заглибленій творчості сьогоднішнього дня <g/> .
doc#25 Він не тільки уникнув запального тонуiii <g/> , але і зумів розгледіти з подивугідною безсторонністю <g/> , що погляди Соболевського складалися <g/> , власне <g/> , з двох тез <g/> , і помилковою <g/> , висуненою на політичні потреби дня була тільки одна з них <g/> .
doc#25 Погляд цей рішуче кладе край усяким спробам спрощення в літературно-мовній політиці <g/> , таким типовим для українського народництва в мовознавстві аж до наших днів <g/> , усяким спробам перетворити літературну мову на мову свого села ( <g/> “ <g/> А в нас говорять так <g/> !
doc#25 Якщо це так <g/> , то <g/> , звичайно <g/> , неслушно <g/> , бо саме ці явища характеризують сучасну систему мови в її русі <g/> , і <g/> , якщо вони навіть неісторичні з погляду сьогоднішнього дня ( <g/> про це можна б дискутувати <g/> ) <g/> , то напевне будуть історичні з погляду завтрішнього дня <g/> .
doc#25 Якщо це так <g/> , то <g/> , звичайно <g/> , неслушно <g/> , бо саме ці явища характеризують сучасну систему мови в її русі <g/> , і <g/> , якщо вони навіть неісторичні з погляду сьогоднішнього дня ( <g/> про це можна б дискутувати <g/> ) <g/> , то напевне будуть історичні з погляду завтрішнього дня <g/> .
doc#26 9 березня <g/> , Шевченків день <g/> , було державним святом <g/> .
doc#26 Він був і лишився до кінця творчих днів своїх шляхетним лібералом <g/> .
doc#27 <p> Він боре тупість і муругу лінь <g/> , </p><p> В Европі хоче « <g/> ставляти курінь <g/> » <g/> , </p><p> Над творами культурників п'яніє <g/> ; </p><p> І днів старечих тягота легка <g/> , </p><p> І навіть в смертних муках агонії </p><p> В повітрі пише ще його рука <g/> . </p>