Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#15 <p> Якщо при цьому прикметник такий <g/> , що виявляв більш-менш звичайну ознаку предмета <g/> , що вживається при останньому звичайно або принаймні часто <g/> , то можна з певністю передбачати <g/> , що його предикативність буде відчуватися надмірно слабо і кінець-кінцем він перетвориться на атрибут <g/> , а все речення - на називне <g/> , називне не лише формою <g/> , а і способом світосприймання ( <g/> про це - далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Волинь і Полісся з Підляшшям вислали 20 послів до Сейму і 6 до Сенату ( <g/> там таки <g/> , 149 і далі <g/> ) <g/> .
doc#40 От такі словосполучення <g/> , які виступають як цілість із значенням <g/> , що не дорівнює сумі значень їх складових частин <g/> , звуться фразеологічними зворотами <g/> , або ідіомами ( <g/> слова ідіом уживають ще в іншому значенні <g/> , про що мова буде далі <g/> ) <g/> . </p>
doc#72 Важко сказати <g/> , чим би це скінчилося <g/> , якби українці погодилися <g/> , але українці пропозицію відкинули ( <g/> Мудрий 84 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 В найближчих виборах його обрано послом до Сейму <g/> , а в наступних — членом Сенату <g/> , де він навіть став віцепрезидентом ( <g/> Шах 141 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Квітковський 645 і далі <g/> ) <g/> .
doc#92 був матеріяльно залежний від допоміжних заробітків <g/> , які він мав мені запропонувати ( <g/> про що далі <g/> ) <g/> . Імовірніше перше <g/> , але не можу виключити й другого <g/> . Фактом лишається <g/> ,
doc#6 Як у серійних коміксах ( <g/> до чого я повернуся далі <g/> ) <g/> .
doc#72 І. Лучицький <g/> ) — за словами Чикаленка ( <g/> 2 <g/> , 41 і далі <g/> ) досить обережно — та кілька священиків <g/> .
doc#72 3 <g/> ) Якої вживатимуть озброєні сили країн з метою командування і як службові мови <g/> » ( <g/> Sobota III <g/> , 140 і далі <g/> ) з застереженням <g/> , що в місцевостях <g/> , де 20% населення або більше <g/> , говорить іншою мовою <g/> , суди повинні приймати заяви й зізнання сторін <g/> , а також формулювати обвинувачення тією мовою <g/> ; і що національні меншини мають право на освіту своєю мовою ( <g/> § 5 <g/> , ст <g/> .
doc#72 Животко ( <g/> 129 <g/> ) подає загальне число “ <g/> західноукраїнських <g/> ” ( <g/> тобто включаючи Закарпаття <g/> ) періодичних видань — 80 <g/> ; Ігнатієнко ( <g/> 1968 <g/> , 197 і далі <g/> ) нараховує їх 84. </p><p> Уважне зіставлення галицької й буковинської преси напередодні війни з пресою 1900 р. виявляє <g/> , поза всяким сумнівом <g/> , її швидкий зріст <g/> , що й собі віддзеркалює набагато складнішу структуру суспільства <g/> .
doc#72 ” ( <g/> 263 і далі <g/> ) і до “ <g/> сучасної інтеліґентської балачки <g/> , письменницької <g/> , наукової <g/> , газетної та ін <g/> .
doc#76 У давні часи й пізніше історичні обставини ( <g/> контакти колонізаційних рухів з півдня <g/> , з території Муромо-Рязанського регіону <g/> , і з північного заходу <g/> , себто з терену НТ <g/> ) витворили умови для постання говіркового ядра майбутньої російської мови навколо ( <g/> майбутньої <g/> ) Москви і далі <g/> , а централізаційна роля Москви як політичного й культурного центру вможливила закріплення говіркової синтези і ширення її на північ <g/> , схід і почасти південь <g/> , особливо вздовж Дону <g/> .
doc#81 <p> Оповідання про вибір маршруту й подорож піде далі <g/> , але тут <g/> , наче примітка <g/> , хай ще буде коротка згадка про коротку зустріч ще з однією людиною <g/> , що <g/> , може <g/> , могла бути або й була четвертим праведником <g/> .
doc#81 Він не починав допит з чогось <g/> , що вже було порушене в розмові з Галицьким <g/> , а йшов далі <g/> , без повторень <g/> , з чого можна було зробити висновок <g/> , що це був стандартний допит <g/> , який застосовували в такому самому порядку до багатьох <g/> .
doc#81 ) і не було їх і далі <g/> , бо тих « <g/> перших хоробрих <g/> » ( <g/> не в Еллановому сенсі <g/> ) знищено в терорі тридцятих років <g/> .
doc#9 , а почасти вношені до неї і ввесь час далі <g/> , були не випадковим злом <g/> , а конче потрібним і закономірним набутком при зростанні літературної мови й ширення її сфер <g/> .
doc#76 Натомість на півдні їхній тривалий наступ на північну частину києво-поліських говірок тривав до новітніх часів і був спинений хіба що встановленням сучасного кордону Білоруси і України вже в 20 столітті ( <g/> хоч триває далі <g/> , вже в формі політично-адміністративного тиску на Берестейщині на південь від Ясельди <g/> ) <g/> .
doc#6 І всі ці роки він уперто <g/> , гарячково малював <g/> , пройшовши через найтяжче випробування <g/> , — його власними словами <g/> , — “ <g/> вісім років відмов від мистецьких галерій <g/> ” ( <g/> 167. Тут і далі <g/> , вказівка на сторінку без дальших посилань указує на друге <g/> , скорочене видання його книжки “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> , вказівка з цифрою 1 — на перше <g/> ) <g/> .
doc#72 Як буде показано далі <g/> , власне саме цю арґументацію широко використано в записці Російської Академії Наук “ <g/> Об отмене стеснений малорусского печатного слова <g/> ” 1905 р.15 </p><p> За таких обставин думка <g/> , що належала М. Коцюбинському <g/> , М. Чернявському й М. Вороному <g/> , випустити альманах <g/> , розрахований виключно на інтелігенцію і присвячений темам космополітичним <g/> , була дійсно революційною <g/> .