Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#30 ми виграли від розжалування Чкалова3. Все таки він був за панібрата з білими ведмедями ( <g/> чи то був
doc#9 , тогочасний директор книгозбірні НТШ <g/> . О <g/> , він був зовсім відмінний від Сімовича <g/> . Не було в
doc#21 Тарнавського й Богдана Нижанківського <g/> . Але він був людиною іншого рангу і характеру <g/> . Тому він
doc#81 й дисципліною думки й поведінки <g/> , як емоцією <g/> . Він був майстром дотепу й іронії <g/> , але не злої <g/> , а
doc#81 . Не пригадую <g/> , з якої нагоди був бенкет <g/> , можливо він був на честь Михайла Грушевського <g/> . Показали
doc#81 були частиною України — Київ був поза Україною <g/> , він був ніде <g/> . Німеччиною він ще не став <g/> , але на
doc#81 і навіть уславився своїм романом « <g/> Вир <g/> » <g/> . Він був повний <g/> , думаю <g/> , своїх сільських вражень і
doc#20 через те саме вікно <g/> . </p><p> А раз Юрко заїхав до Львова <g/> . Він був уже відчумлений <g/> , а я вже мав своє мешкання <g/> . Я
doc#97 » він був з « <g/> тубільцями <g/> » <g/> , так з « <g/> тубільцями <g/> » він був і в Приараллі <g/> , 1853 року <g/> , а напевно <g/> , і перед
doc#81 у своїй часом комічності <g/> . А виявляється <g/> , що він був її вчителем <g/> . Так <g/> , як кажуть нам його
doc#22 у ролі Адольфа виправдовується <g/> . Ви думаєте <g/> , він буде заперечувати <g/> , що він ходив з іншою жінкою
doc#81 на « <g/> ви <g/> » і звала його Юрій Андріянович <g/> , а вона для нього була Маруся і « <g/> ти <g/> » <g/> . А тим часом справжня натура в
doc#81 , які були для мене вже тільки іменами <g/> , для нього були реальними людьми <g/> , з якими він учився <g/> ,
doc#81 чорних окулярах був увесь Sturm und Drang <g/> , він в'їдався <g/> , вгризався в кожного <g/> , з ким
doc#81 , привезли до шпиталя десь у Донбасі <g/> , що він важко переживав безглузду й нелюдську
doc#81 Івановичем Білецьким <g/> , і не сумніваюся <g/> , що він вас візьме <g/> . </p><p> Не пам'ятаю вже <g/> , як я викрутився <g/> ,
doc#13 ризиковий <g/> , але можливий <g/> , поки він один і поки він веде нас до Шевченка <g/> . Потім вона пройшла через
doc#102 опинився в найкращій <g/> . І це заслужено <g/> . Він вже тоді виділявся <g/> . І я запам'ятав його образ
doc#40 , по-липневому <g/> , по-новому <g/> » ( <g/> Ян <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Він вийшов <g/> , по-хлоп ячи стрибнувши із машини <g/> » ( <g/> Баж
doc#17 , які були йому близькі <g/> , чи тільки офіційно від нього вимагані <g/> , – хоч уся правдоподібність за те <g/> , що