Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 Але це поєднання дуже важливе <g/> , бо саме воно становить собою філософську основу нового антеїзму <g/> : не зосередженістю в собі <g/> , не орденським самозамиканням і самовдосконаленням <g/> , не конспіраторським змовництвом <g/> , а відшуканням ґрунту під ногами можна знайти ту точку прикладення важеля <g/> , яка дасть змогу перевернути світ <g/> . </p>
doc#59 Для чого воно подане <g/> , це ясно і проблеми не становить <g/> . </p>
doc#68 Воно можливе й доконечне тому <g/> , що його поезія насамперед не поезія знахідок <g/> , а поезія знаходження <g/> .
doc#75 <p> Бо воно в природі не існує <g/> , </p><p> І дорватись вам до нього не удасться <g/> . </p>
doc#81 Воно було виявом намагання знищуватися всяку іншість <g/> .
doc#84 Як би високо не стояло масове виховання <g/> , воно не спрямоване <g/> , не призначене на те <g/> , щоб виплекувати Лесю Українку і Шевченка <g/> .
doc#84 Іноді воно пишається цим <g/> , частіше — не здає собі з того справи <g/> .
doc#92 Можна згадати <g/> , що вона зустріла співчуття третього члена Якобсонової « <g/> великої трійки <g/> » — В. Але це співчуття виявилося тільки в листах до мене <g/> , і ніякого резонансу воно не мало <g/> .
doc#92 І як воно може бути історією <g/> , коли Альбі ще не здобуте і єретики ще не всі спалені й винищені до ноги <g/> , коли ще живе Шевельов і навіть має однодумців і послідовників <g/> …
doc#94 А саме поняття свободи там <g/> , де воно живе <g/> , аж надто часто знецінюється до поняття « <g/> інша влада <g/> » або « <g/> безладдя <g/> » <g/> , анархія <g/> , розпад суспільства й хаос <g/> , сваволя <g/> , погром <g/> , себто до того <g/> , що Невідклично веде до нового ствердження візантійщини як засобу відновити порядок <g/> . </p>
doc#0 Н. більше ніколи не бачив Галицького <g/> , Галицький не бачив Н. Це було 6 жовтня <g/> , останнє спіткання Н. із його ментором з Раднаркомівської <g/> .
doc#0 Був він чернігівсько-селянського роду <g/> , але переконання його й партійна приналежність були есерівські <g/> , бойові заслуги — і київські <g/> , і хустські <g/> , — перші 1917-1918 <g/> , а другі 1940 <g/> , в обох випадках в українському війську <g/> , а це не надто в'яжеться з працею в німецькій наскрізь нацистській — хоч і деполітизованій — пропаганді <g/> .
doc#2 Відтепер епітет-прикметник ввіходить у її поетичну техніку <g/> , а що вжито його обережно й нерясно <g/> , то тим більше випинаються ті нечисленні окреслення <g/> , що їх таки допущено <g/> . </p>
doc#6 Дальші й більші успіхи — виставки <g/> , продаж картин <g/> , видання книжок <g/> , що поєднували його текст з його ж таки ілюстраціями <g/> , упорядкованими в серіях <g/> , ілюстрування книжок ( <g/> приміром <g/> , Франкового “ <g/> Лиса Микити <g/> ” <g/> ) <g/> , видання його автобіографії <g/> , напевно <g/> , дали йому інші можливості піднести рівень життя й стабілізувати його <g/> , але ледве чи воно вийшло поза рамці того <g/> , що в Америці зветься “ <g/> середньою клясою <g/> ” <g/> , а вже напевне вони не змінили його життєвого стилю мистецької одержимости <g/> . </p>
doc#6 Такі обличчя-маски можуть вести до графіки Ґої <g/> , приміром у його “ <g/> Бики з Бордо <g/> ” <g/> .
doc#6 Давній попередник його Кріґгоф спеціялізувався на малих картинах <g/> , часом наближених до мініятюри своїм розміром <g/> , як Шпіцвеґ у Німеччині або Мейсоньє у Франції <g/> .
doc#6 ) <g/> , була його порятунком або такою він сам хотів її бачити <g/> .
doc#6 І його старий світ <g/> , з якого він вийшов <g/> , і його новий світ <g/> , до якого він частково входив ( <g/> але не цілком <g/> , ніколи не цілком <g/> ) <g/> , — обидва загрожували йому тим <g/> , що він називав “ <g/> деперсоналізацією <g/> ” <g/> .
doc#6 Його зв'язки з першою половиною шістнадцятого віку <g/> , добою Босха <g/> , Бройгеля <g/> , Лютера <g/> , Кальвіна й Томаса Мюпцера <g/> , виразні й недвозначні <g/> .
doc#8 Думав він про те чи не думав <g/> , — його твори писані не для сучасників <g/> . </p>