Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 Ви ж банковий урядовець <g/> , що приїхав відпочивати <g/> , вам можна знайомитись з усіма <g/> .
doc#24 <p> Фанфари — і ви бачите <g/> , як на підвищенні вихоплюється спритний розцяцькований герольд <g/> , ви бачите <g/> , як зав'юненим вихором здіймається пісок із турнірного майдану <g/> .
doc#81 Булаховський покликав мене до свого кабінету і сказав <g/> : </p><p> — Голубчику <g/> , Вам доведеться взяти курс історії української мови <g/> .
doc#67 Перший з них написаний Юрієм Тарнавським і зветься « <g/> Прощання <g/> » <g/> : </p><p> В пустині </p><p> коливання руки <g/> , </p><p> коли ви йдете ржавим піском <g/> : </p><p> він скрегоче зубами <g/> , сопучи <g/> , </p><p> солоний пил тре язиком шкіру <g/> , </p><p> в пустині коливання білої руки </p><p> не охолоджує <g/> , не гасить <g/> , не штовхає <g/> , </p><p> — далеке коливання білої <g/> , </p><p> і коли вам не в'януть усмішкою губи <g/> , </p><p> ви всміхаєтеся мозком снів <g/> , </p><p> бо що коливання руки <g/> , яка рідшає димом <g/> , </p><p> що коливання споминів в пустині <g/> , </p><p> де вітер свище волоссям піску <g/> , де панує в горах жорстоке сонце <g/> , де ви йдете <g/> , оставивши за плечима спомини бажань <g/> , як коливання білої руки <g/> . </p>
doc#24 <p> Що ця варіяційна кількачленність здебільшого синтаксично оформлена паралелізмом <g/> , часто анафоричним ( <g/> « <g/> Вас дивує <g/> , вас навіть дратує цей розбризк сірих рухливих плямок <g/> , що так нагадують сірі осінні дні <g/> , сірі почуття <g/> , сіру недбайливість <g/> , сіру нудьгу присамоварних бесід <g/> , сіру активність млявих людей <g/> , сіру ніжність безсилих рук <g/> , сіру привітність ворожого усміху <g/> , сіру тьмяність фальшивих похвал <g/> » <g/> .
doc#40 : « <g/> Гетьте <g/> , думи <g/> , ви хмари осінні <g/> !
doc#92 З доповіддю виступаю я. Після доповіді підбігає до мене Вавржінек <g/> , захоплений <g/> , очі блищать <g/> : </p><p> — Мушу поговорити з вами <g/> , доповідь дуже близька моїй душі <g/> , ви сказали те <g/> , що я думав <g/> . </p>
doc#81 Я знаю <g/> , Вам було б краще взяти його на рік пізніше <g/> , але нема ради <g/> . </p>
doc#30 Ось пише мені один з тутешніх моїх співпатріотів — ну <g/> , КАНЕШНО <g/> , Ви знайшли трьох розстріляних чи то пак замучених жидів <g/> , а от українців замучили 7 мільйонів <g/> .
doc#28 Чути його і в його скупій патріотиці <g/> , коли він звертається до України <g/> : </p><p> Ясний світе <g/> , степе без краю <g/> , </p><p> Срібна пісне роси й трави <g/> , </p><p> Вас кохаю <g/> , вас заклинаю <g/> , </p><p> Хочу бути таким <g/> , як ви <g/> ! </p>
doc#18 Ось порівняння <g/> , взяті лише з кількох сторінок <g/> : « <g/> Завзяття пом'якло в душі <g/> , Наче мокрая глина <g/> » <g/> ; « <g/> Ти ведеш нас у той Ханаан <g/> , мов до вовчої ями <g/> » <g/> ; « <g/> І лунав її рев <g/> , мов крутіж гураґан по долині <g/> » <g/> ; « <g/> Як кропива <g/> , ви руку жжете <g/> , Що <g/> , мов цвіт <g/> , вас плекає <g/> , Як бугай <g/> , бодете пастуха <g/> , Що вам паші шукає <g/> » <g/> ; « <g/> Ти підеш до своєї мети <g/> , Як бидля в плуг нераде <g/> » <g/> ; « <g/> Наче кінь той здичілий <g/> , летиш У безодню з розгону <g/> » <g/> ; Єгова покинув тебе <g/> , « <g/> Як розтоптану красу змію <g/> , що здихає на шляху <g/> » <g/> ; « <g/> Тремтіло шакалів виття <g/> , Мов болючая рана <g/> » <g/> …
doc#103 Мабуть <g/> , Ви <g/> , на відміну від більшости <g/> , не вважаєте любовні почуття тією основою <g/> , на якій тримаються людські взаємини <g/> …
doc#40 <p> Якщо підмет виражений особовим займенником я <g/> , ти <g/> , ми <g/> , ви <g/> , то іноді є тенденція не вживати його <g/> .
doc#40 <p> Якщо брати займенники у вужчому розумінні — змінні бодай у відмінках ( <g/> як це робиться в шкільних граматиках <g/> ) <g/> , — то <g/> , крім поділу їх за відповідністю іншим частинам мови на іменникові <g/> , прикметникові і числівникові <g/> ; можна групувати їх ще за значенням ( <g/> характером стосунку <g/> , який у них закладений <g/> ) на такі групи <g/> : </p><p> 1. Особові займенники <g/> : я <g/> , ти <g/> , ми <g/> , ви <g/> .
doc#40 Якщо <g/> , наприклад <g/> , узяти іменникові займенники <g/> , то вони відрізняються від іменників тим <g/> , що не змінюються в числі ( <g/> я <g/> , ти <g/> , ми <g/> , ви <g/> , хто <g/> , що <g/> ) або <g/> , змінюючися <g/> , як і іменники <g/> , в числі <g/> , в протилежність іменникам мають ще родові форми ( <g/> він <g/> , вона <g/> , воно <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 <p> Дуже виразні особливості цих займенників також у синтаксичному вживанні <g/> , навіть якщо не згадувати того <g/> , що тільки особові займенники я <g/> , ти <g/> , ми <g/> , ви мають властивість узгоджувати з собою дієслово в першій і другій особі відповідного числа <g/> , чого ніколи не мають іменники <g/> .
doc#24 Ось <g/> , мовляв <g/> , вам людська творчість <g/> .
doc#100 України <g/> … Дослідникам є над чим попрацювати <g/> … </p><p> В. М. <g/> : То <g/> , можливо <g/> , Ви схиляєтеся нині більше до театрознавства <g/> ? Вас же добре знають як невтомного відвідувача найліпших європейських
doc#79 Можливо <g/> , вас <g/> , поете милий <g/> …
doc#40 <p> Присвійні займенники загалом відповідають особовим за схемою <g/> : я — мій <g/> , ти — твій <g/> , він <g/> , воно — його <g/> , вона — її <g/> , ми — наш <g/> , ви — ваш <g/> , вони — їх ( <g/> ній <g/> ) <g/> .