Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#77 Улас Самчук хоче <g/> , щоб його твір був не тільки проблемний <g/> , щоб він був і літописний <g/> , щоб він не тільки рухав мисль <g/> , а і фіксував широке згромадження життьових фактів <g/> , зв'язаних з конкретним часом і конкретним простором <g/> .
doc#80 <p> Для всіх творів « <g/> повістевого періоду <g/> » характеристична одна риса — Домонтович завжди був переконаний <g/> , що літературний твір пишеться для читача і повинен бути насамперед цікавим <g/> .
doc#80 Точніше <g/> : літературне експериментування могло бути в його творі <g/> , але пересічний інтеліґентний читач не повинен був його помічати <g/> .
doc#81 Тут був Університетський сад <g/> , кінчалася вулиця <g/> , трохи не дійшовши до великого Міського парку <g/> .
doc#81 Ціна визначалася тим нижче <g/> , чим миршавіша був коняка <g/> .
doc#81 У сірому місті не випадало бути кольоровим <g/> , люди мали стати сірими <g/> , і вони стали <g/> , як ті воші <g/> , що від них мало хто був вільний в умовах бруду <g/> , холоду й недоїдання <g/> : воші <g/> , що несли пошесті тифу й смерть <g/> . </p>
doc#81 Я був під враженням гігантичности образів Маяковського <g/> , його відходу від побуту і індивідуальної психології <g/> .
doc#81 Але все це скоїлося пізніше <g/> , — як мій учитель Наконечний був повен запалу й довір'я. </p><p> З другого року навчання повернувся з закордону Німчинов і перебрав наш курс <g/> .
doc#81 <p> Другим нецікавим викладачем <g/> , але далеко кольоритнішим типом був Олекса Вєтухів <g/> .
doc#81 Я ходив ще і ще на виставку <g/> , я дивився на Шехтмана <g/> , Седляра <g/> , Падалку <g/> , і мені вже не в голові були методичні науки Машкіна ( <g/> Канашкіна <g/> , як його перехрестив був Хвильовий <g/> ) і блощиці моєї восьмиметрової кімнатки <g/> .
doc#81 Те <g/> , що я був містюк <g/> , тільки сприяло постанню саме таких стосунків <g/> .
doc#81 Повний активности <g/> , він був меткий репортер <g/> , дотепний фейлетоніст <g/> , майстер слова <g/> , більше дома в писанні по-російському <g/> , але і непоганий журналіст в українській пресі <g/> .
doc#81 Так чи так <g/> , відтепер два різномовні театри різнилися між собою тільки мовою <g/> , репертуар був у засаді той самий <g/> , стиль гри й режисури теж <g/> , у конкуренції мав перемагати той <g/> , де були кращі актори <g/> . </p>
doc#81 Тепер Кагановича вже не було <g/> , він був забраний з поля наукового і <g/> , мабуть <g/> , з життя <g/> .
doc#81 Звісно <g/> , він уже тоді більше знав і розумів <g/> , ніж Федя Медведєв <g/> , коли той уже був професором <g/> .
doc#81 <p> Завідував бібліотекою Володимир Вікторович Дорошенко <g/> , виходець з тієї частини Полтавщини <g/> , що тепер тяжить до Чернігова <g/> , в своїй науковій творчості теж <g/> , властиво <g/> , був причинкар <g/> , або бібліограф <g/> , але вдачі він був зовсім відмінної і дуже жвавої <g/> .
doc#81 Але Булаховський сказав мені <g/> , що в обставинах війни це призначення буде тільки номінальне <g/> , за мою працю буде зарахований той розділ ( <g/> про просте речення <g/> ) з синтакси сучасної української мови для університетського підручника <g/> , який розділ я так чи так уже був написав <g/> , до Києва ніхто мене не тягтиме <g/> , та <g/> , зрештою <g/> , й самому Інститутові невідомо <g/> , де він буде завтра <g/> , а мені <g/> , казав Булаховський <g/> , у воєнних непевностях трохи більше грошей не зашкодить <g/> .
doc#81 Павел Георгійович був росіянин <g/> .
doc#81 Не інстинктом самозбереження — це не був тактичний хід <g/> , і за ним не було жадних раціональних міркувань <g/> .
doc#81 Але гаряча страва на сніговому полі <g/> , парування казанів і казанків — це був рай земний <g/> .