Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#12 : дивитися ( <g/> бо <g/> : дивиться <g/> ) <g/> , ревти ( <g/> бо <g/> : рев <g/> ) <g/> , степи ( <g/> бо <g/> : степ <g/> ) <g/> , близький ( <g/> бо <g/> : близько <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 : неньчин ( <g/> бо <g/> : ненька <g/> ) <g/> , доньчин ( <g/> бо <g/> : донька <g/> ) <g/> . </p>
doc#12 : просьба ( <g/> не прозьба <g/> , —бо <g/> : просити <g/> ) <g/> , молотьба ( <g/> не молодьба <g/> , —бо <g/> : молотити <g/> ) <g/> , діжка ( <g/> бо <g/> : діжа <g/> ) <g/> , надхнення <g/> , зідхати ( <g/> бо <g/> : дихати <g/> ) <g/> , але тхір <g/> , затхлий <g/> .
doc#87 І найрозумніший <g/> , найпорядніший з усіх <g/> , Леонид <g/> , який усвідомлює навіть те <g/> , що режим потоптав і чавить людину <g/> , що ідея людини <g/> , як він формулює <g/> , перебуває « <g/> в стадії теоретичности <g/> » <g/> , навіть Леонид з його великим і невичерпним ідеалізмом і жертвенністю ( <g/> бо що таке його виступ з доповіддю <g/> , що таке його боротьба з Дніпровим <g/> , як не вияви ідеалізму й саможертовносте <g/> ?
doc#40 Це <g/> , правда <g/> , буває не завжди ( <g/> бо не завжди мова має вироблене відповідне слово <g/> ) <g/> , але це характеристично для цілісности фразеологічного звороту <g/> .
doc#12 : ранок ( <g/> бо <g/> : ранку <g/> ) <g/> , день ( <g/> бо <g/> : дня <g/> ) <g/> , заєць ( <g/> бо <g/> : зайця <g/> ) <g/> , або історично були випадні <g/> : дощ <g/> , мудрець <g/> , тесть <g/> , чебрець <g/> , лев <g/> , лоб <g/> , льон <g/> , мох <g/> , рот <g/> . </p>
doc#12 : просьба ( <g/> не прозьба <g/> , —бо <g/> : просити <g/> ) <g/> , молотьба ( <g/> не молодьба <g/> , —бо <g/> : молотити <g/> ) <g/> , діжка ( <g/> бо <g/> : діжа <g/> ) <g/> , надхнення <g/> , зідхати ( <g/> бо <g/> : дихати <g/> ) <g/> , але тхір <g/> , затхлий <g/> .
doc#12 : скрегоче ( <g/> бо <g/> : скрегіт <g/> ) <g/> , клекоче ( <g/> бо <g/> : клекіт <g/> ) <g/> . </p>
doc#84 Вікна позавішані наткнутими на цвяхи американськими жовто-зеленими ватяними ковдрами ( <g/> бо ж після мене потоп <g/> !
doc#40 З цього погляду не надто вдале впроваджене Коцюбинським слово ямург <g/> : воно не характеристичне для Криму ( <g/> бо яйця не становлять специфіки торгівлі в Криму <g/> ) і не зрозуміле читачеві без спеціяльного пояснення <g/> .
doc#12 : кінець ( <g/> бо <g/> : кінця <g/> , кінцем <g/> , і т. п. <g/> ) <g/> , візок <g/> , лікоть <g/> , ніжка—ніжок <g/> , гірка—гірок—гіронька <g/> , хоч правильно <g/> : боєць—бійця <g/> , гонець—гінця ( <g/> і гінець <g/> ) <g/> ; в словах з наростком -овець <g/> , -івець <g/> , маємо або послідовно -овець— -овця ( <g/> переважно під наголосом <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#28 Сама Баришівка тут перетворилася на Лукрозу ( <g/> бо бариш — лат <g/> .
doc#29 З написом від Лілі ( <g/> бо це був її подарунок <g/> ) <g/> : « <g/> Любительці української поезії <g/> » <g/> .
doc#21 Часто здавалося <g/> , що неймовірна складність лінії ( <g/> бо графіка Гніздовського <g/> , як правило <g/> , оперувала лініями <g/> , а не плямами <g/> ) була не перешкодою мистцеві <g/> , а заохотою <g/> . </p>
doc#85 Відомо <g/> , що <g/> , сяк-так визнаючи діялектику в минулому ( <g/> але і там спотворюючи її сполукою з матеріялізмом <g/> ) <g/> , марксизм змушений був зрікатися її і для майбутнього ( <g/> бо комунізм означає для нього кінець руху запереченнями <g/> ) <g/> , і для сучасносте ( <g/> бо тоді він мусів би визнати неминучість виродження революції <g/> , а на це він піти не може <g/> ) <g/> .
doc#31 Увесь цей жмут обвинувачень вивершується мазохістичним — інакше важко це назвати — закидом у хвильовизмі7. </p><p> Це те коло мряковинних марень ( <g/> бо ідеями цього назвати не можна <g/> ) <g/> , що виступає також у статті суто політичного характеру « <g/> В якому відношенні до " <g/> хвильовизму <g/> " " <g/> всі ті <g/> "» ( <g/> текст у збірці « <g/> Будівництво Радянської України <g/> » <g/> ) <g/> , спрямованої проти « <g/> шумськістського <g/> » ухилу в Комуністичній партії Західної України і написаної <g/> , треба думати <g/> , ще десь наприкінці 1928 р. Тут шумськізм був схарактеризований <g/> , за Л. Кагановичем <g/> , як « <g/> еклектична юшка націонал-комунізму і українського шовінізму <g/> » <g/> , а хвильовизм як « <g/> теорія боротьби проти КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що її <g/> , теорію <g/> , утворено під натиском
doc#80 Домонтович побачив у цьому матеріял ( <g/> бо все для нього було тільки матеріял для його власної творчости <g/> ) <g/> , він береться за тему життя голляндсько- французького маляра <g/> , і де-не-де він переносить живцем формулювання французького критика <g/> .
doc#66 Як поєднати те і те <g/> , як сполучити їх <g/> , як <g/> , матеріялізуючи ( <g/> бо театр не може не матеріялізувати літературний твір з самої своєї природи <g/> !
doc#63 Його медитації-зойки ( <g/> бо це — панівний жанр його поезії <g/> ) ростуть з аморфного нанизування катренів <g/> , що продовжує в індивідуальному заломленні традицію народньої пісні <g/> . </p>
doc#6 <p> Оповідь і проповідь у малярстві <g/> , відраза до абстрактного малярства <g/> , перестриб до традицій шістнадцятого сторіччя у Фландрії через голови сучасників — в уяві цих сучасників збігалися в одну цілість з біографічними зв'язками Курилика з людьми й культурою міщанства ( <g/> бо це приблизний український відповідник англійського low middle class <g/> ) <g/> , і все це творило один образ маляра <g/> , не зацікавленого проблемами малярства <g/> , і зокрема сучасного <g/> .