Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 так само втратили контакт з життям і молоддю і бачили остаточну й безапеляційну істину тільки в собі
doc#4 таланту припали в неї на старші роки <g/> . Як я це бачу <g/> , між її молодою поезією й пізньою відмінність
doc#4 тему <g/> , знаю свої свідомо вибрані обмеження <g/> , бачу свій намір і плян <g/> . Але одного мені рішуче бракує
doc#4 до далеких цитат і прикладів <g/> . Ось сама поетка бачить таємницю зародження поезії — в тиші <g/> : </p><p> Знов тиші
doc#4 ми знаходимо в її поезіях портрети сучасників — бачимо Олену Телігу ( <g/> « <g/> Лист <g/> » <g/> ) <g/> , Євгена Маланюка ( <g/> «
doc#4 Intermezzo <g/> » і симфонії « <g/> Sinfonia Domestica <g/> » <g/> . Бачимо порозкидані тут і там деталі щоденного побуту —
doc#4 <p> Руки твої невільниці <g/> , жилаві й старі <g/> … — </p><p> це те <g/> , що бачить око <g/> , це дійсність будня <g/> . Руки невільниці <g/> , бо
doc#4 . В цьому вірші Наталі Лівицької-Холодної бачиш пухкість першого снігу <g/> , ще незайманого <g/> , в
doc#4 й лаконічно-недоговореному малюнку бачиш — відтворюєш цілість <g/> , так і тут <g/> . Ніде не
doc#4 , скупе <g/> , але достатнє тепло <g/> , здатність бачити й спостерігати <g/> . Якщо <g/> , як ми бачили щойно перед
doc#4 , здатність бачити й спостерігати <g/> . Якщо <g/> , як ми бачили щойно перед цим <g/> , займенники в своїх
doc#4 океани <g/> . </p><p> Тут особа авторки не зовсім усунена <g/> , бачимо її і в займеннику мене і в виборі особи дієслова (
doc#4 єдності й різноманітності <g/> . Свою старість він бачив у вселюдській і універсальній епічності <g/> . У
doc#4 , у баченні світу або — ще точніше — в бажанні бачити світ як осередок гармонії <g/> , рівноваги й спокою <g/> .
doc#4 світ як осередок гармонії <g/> , рівноваги й спокою <g/> . Бачити світ таким не ціною заплющених на зло й біль очей
doc#4 відкритости до широкого світу <g/> , в якому не бачиш зла <g/> . Рідний Філемон Бавкіді <g/> , рідна Бавкіда
doc#4 пам'ять </p><p> Давні події <g/> ; стоять <g/> , розмовляють <g/> , аж бачить Бавкіда <g/> : </p><p> Зазеленів Філімон <g/> ; придивився
doc#4 … доторк руки <g/> , </p><p> очі <g/> , </p><p> що дивляться крізь мене й не бачать <g/> , </p><p> і тепло <g/> , що за всі роки </p><p> трохи простигло наче <g/> … </p>
doc#4 і найпрозаїчніші хоми невірні не можуть не бачити написаного чорним на білому <g/> , неохоче береться
doc#4 пейзажеві й становлять частину його <g/> . Так бачимо тут садок і леваду <g/> , верболіз <g/> , липу <g/> , грушу <g/> ,