Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#29 Український театр у ті роки був мандрівний <g/> ; наїжджаючи до Харкова <g/> , грав у дощатому « <g/> Тіволі <g/> » <g/> , і не в центрі <g/> , а в привокзальному районі <g/> .
doc#29 Кінець-кінцем <g/> , Харків без Курбаса існувати міг <g/> , а Курбас без Харкова — ні <g/> . </p>
doc#29 Трагічна дійсність тогочасного Харкова <g/> . </p>
doc#29 <p> Тепер я чіткіше бачу постать Курбаса на тлі « <g/> столичного <g/> » Харкова тих років <g/> .
doc#40 Так само розподіляються факти при географічних назвах <g/> : з одного боку <g/> , Херсону <g/> , Ужгороду <g/> , Перекопу <g/> , Берліну <g/> , Риму <g/> , Парижу <g/> , Дону <g/> , Бугу <g/> , Криму <g/> , Кавказу <g/> , Сибіру <g/> , — з другого боку <g/> , Житомира <g/> , Перемишля <g/> , Путивля <g/> , Маріюполя <g/> , Відня <g/> , Дніпра <g/> , Бога <g/> , Києва <g/> , Харкова ( <g/> так від усіх з наростком -ів <g/> ) <g/> .
doc#45 ) <g/> , чи обійшлося без цього <g/> , але 22 серпня 1863 він одержав дозвіл вертатися до Харкова і викладати в університеті <g/> .
doc#45 Щоправда <g/> , одночасно послано до Харкова і таємний папір з запитом про " <g/> моральньїе достоинства <g/> " Потебні ( <g/> Франчук 1985 <g/> , 62 <g/> ) <g/> .
doc#53 Подібний стан можна прийняти й для околиць Харкова <g/> .
doc#56 Чи багато росіян психологічно готові прийняти становище <g/> , коли щоб поїхати до Харкова чи Одеси <g/> , росіянин мусітиме прийти до українського консульства в Москві <g/> , чи Ленінграді <g/> , чи Солженіцинселі десь у нетрах Сибіру <g/> , — де там буде тоді столиця нової Росії — і дістати візу українських господарів землі української <g/> , як він робить <g/> , коли хоче поїхати до якоїсь там Англії чи Албанії <g/> ?
doc#64 На що спирається це твердження <g/> , записане 2 листопада 1941 р. <g/> , за тиждень після вступу німців до Харкова <g/> ?
doc#65 І <g/> , нарешті <g/> , дві з поточного життя Харкова — єдині <g/> , де я міг би “ <g/> описувати подвиги <g/> ” і т. д. <g/> , але не описував <g/> .
doc#72 “ <g/> Норми української літературної мови <g/> ” О. Синявського хоч і видані в Києві ( <g/> 1931 <g/> ) <g/> , але написані в Харкові <g/> ; з Харкова вийшла ініціятива двох колективно написаних і зредагованих Л. Булаховським детальних оглядів нової української літературної мови <g/> : “ <g/> Загальний курс української мови для вчителів-заочників <g/> ” ( <g/> 1929 <g/> ) і “ <g/> Підвищений курс української мови <g/> ” ( <g/> 1931 <g/> ) <g/> .
doc#72 Як уже згадувалося <g/> , разом з Постишевим до Харкова прибуло з Москви близько трьох тисяч партійних працівників <g/> .
doc#72 <p> З другого боку <g/> , підпольська Україна зазнала впливів Харкова й Києва <g/> , особливо сильних у двадцятих роках <g/> .
doc#78 Причин її <g/> , мабуть <g/> , треба шукати в піднесенні Полтави й пізніше Харкова як культурних центрів при одночасному занепаді старих центрів на Чернігівщині <g/> . </p>
doc#79 Полювання на людину <g/> , лицемірство <g/> , фальш <g/> , відгороджування від правди життя умовністю побутових або бюрократичних норм <g/> , безмежний егоїзм і продажність – це зовсім не монополія радянського Харкова <g/> , це риси людського суспільства взагалі <g/> .
doc#81 У старшій <g/> , більш урбанізованій частині Боµенгавзену жив мій майже земляк — Полтава яких 130 км від Харкова — Олекса Григорович Мальченко <g/> , він же Ізарський <g/> , з душею напів полтавською <g/> , а напів « <g/> просто µеттінµенською <g/> » <g/> .
doc#81 Були втечі з Харкова <g/> , з Києва <g/> , зі Львова <g/> , з Криниці <g/> , з Відня <g/> .
doc#81 Так було і в усіх дальших анкетах <g/> ; аж до вересня 1941 року <g/> , коли війна наближалася до Харкова <g/> , військова кар'єра мого батька лишалася не розкритою <g/> , а тоді це вже мало важило <g/> . </p>
doc#81 <p> Коли <g/> , 1914 року <g/> , ми евакуювалися до Харкова з Польщі <g/> , було не просто знайти мешкання <g/> .