Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#22 Ось Харків за їхнього часу <g/> : </p><p> Навколо кипіло житгя <g/> .
doc#29 <p> Я добре пам'ятаю відкриття « <g/> Березоля <g/> » в Харкові <g/> .
doc#29 Що з того <g/> , що Харків ставав осередком закукуріченої провінційности <g/> ?
doc#29 <p> Не входжу докладно в характеристику тодішніх російських театрів <g/> , зокрема ґастрольних <g/> , у Харкові <g/> .
doc#29 Харків ставав столицею не Слобідського краю <g/> , а таки країни <g/> .
doc#29 Чи був у Харкові театр « <g/> Березіль <g/> » <g/> ?
doc#37 Публікація мовознавчих праць обмежувалася на тому <g/> , що було написане перед війною — невеличка монографія про генезу називного речення в новітній українській літературній мові ( <g/> 1947 <g/> ) <g/> , розділи з праці про вплив Галичини на розвиток української літературної мови останніх двох століть — перше писане ще в Харкові <g/> , друге у Львові <g/> .
doc#37 У час існування МУРу не постало може епохальних творів <g/> , але балянс творчости <g/> , що породила — беручи приклади навмання і з пам яті — « <g/> Старший боярин <g/> » <g/> , « <g/> Поет <g/> » Осьмачки і « <g/> Білий світ <g/> » Барки <g/> , « <g/> Еней і життя інших <g/> » Косача <g/> , « <g/> Ману <g/> » Докії Гу- менної <g/> , « <g/> Повість про Харків <g/> » Лимана <g/> , « <g/> Душу і долю <g/> » Ореста тощо <g/> , не поступиться зробленому в ті ж роки в Києві й Львові <g/> . </p>
doc#40 <p> Із словників чужих слів мають значення два <g/> : словник іншомовних слів Бойкова <g/> , Буйного <g/> , Калішевського й Трохи- менка ( <g/> Харків <g/> , 1932 <g/> ) і Словник чужих слів 3. Кузелі ( <g/> Чернівці <g/> , 1918 <g/> ) <g/> . </p>
doc#40 Харків <g/> , 1930. </p><p> Б. Ларін <g/> .
doc#40 Харків <g/> , 1940. </p><p> Історичний огляд українського словництва можна знайти у вступній статті до словника Грінченка і в статті 3. Кузелі « <g/> Історичний розвиток і сучасний стан українського словництва <g/> » ( <g/> »Час <g/> » 1947 <g/> , чч <g/> .
doc#40 Харків <g/> , 1932. </p><p> М. Сулима <g/> .
doc#40 Харків <g/> , 1928. </p><p> Мик <g/> .
doc#40 Харків <g/> , 1899 <g/> ; Ч. IV <g/> .
doc#40 Прага 1943 <g/> , а особливо відповідний розділ у « <g/> Нормах <g/> » Синявського <g/> , праця 3. Небожівни « <g/> Український наголос <g/> » Харків 1930 ( <g/> скорочено в « <g/> Підвищеному курсі« <g/> ) і книжка Л. Булаховського « <g/> Український літературний наголос <g/> » Уфа 1943. </p><p> Про словотвір <g/> , крім відповідних розділів у вже названих загальних курсах <g/> , слід назвати працю Р. Смаль-Стоцького « <g/> Abriss der ukrainischen Substantivbildung <g/> » Відень 1915 <g/> , статтю А. Вовка в « <g/> Збірнику секції граматики української мови <g/> » Укр <g/> .
doc#40 Харків 1899. </p><p> ПРИКМЕТНИК </p><p> § 40. ВЛАСТИВОСТІ ПРИКМЕТНИКА <g/> . </p>
doc#45 <p> Про третій удар <g/> , що чекав на Потебню в Харкові нам майже нічого не відомо <g/> .
doc#45 <p> Становище Потебні в Харкові було особливо драматичне завдяки географічним та історичним факторам <g/> .
doc#45 В батьківському домі мовою щоденного вжитку була українська <g/> , у його власному в Харкові віддавна стала російська <g/> .
doc#45 Звідси відраза до всіх і всяких урядових чинників <g/> , звідси самотність у провінційному Харкові і за робітним столом <g/> .