Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 ) <g/> ; « <g/> B ушах пищало <g/> , стогнало <g/> , вило« <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> B життю того чоловіка пройшла якась широка й глибока борозна <g/> , якою відоране його минуле від теперішнього <g/> » ( <g/> Фр <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> B хаті Орися <g/> , дарма що тільки восьмий пішов <g/> , справжня паніматка <g/> » ( <g/> Гол <g/> .
doc#40 — об'єктне значення <g/> ) <g/> ; « <g/> B саду плавають ліхтарі — нічні сторожі роблять обхід <g/> » ( <g/> Скляр <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> B 1589 році Яна покликано до Варшави і там <g/> , по декрету королівського суду <g/> , покарано на горло <g/> » ( <g/> Ор <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> B залю внесли Мотрю Василівну <g/> , відому широко й далеко із казкових маєтків <g/> , із фантастичних пригод <g/> » ( <g/> Лепк <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Свіча осяювала черцевий вид мерехтом <g/> » ( <g/> Косач <g/> ) <g/> ; « <g/> B церквах горить Христовий ладан <g/> » ( <g/> Ант <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> B « <g/> Палестині <g/> » чимало семінаристів живало <g/> , та ще не поз'їздились <g/> » ( <g/> Свидн <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> B міщанській одіжі <g/> » ( <g/> Ол <g/> .
doc#40 Отже <g/> , в прикладі « <g/> B одежі ліг і не роздігся <g/> , під лавкою до світа спав <g/> » ( <g/> Котл <g/> .
doc#40 Вживані давніше спеціяльні форми без- приросткових наворотових дієслів типу животи <g/> , як це є в щойно поданому прикладі « <g/> B Палестині чимало семінаристів живало <g/> » ( <g/> Свидн <g/> .
doc#40 Так само в реченні « <g/> B хатках порушаються люди <g/> …
doc#40 , у реченні « <g/> Вкінці він побажав доброго здоров'я всім присутнім <g/> » слово вкінці слід уважати за прислівник <g/> , а в реченні « <g/> B кінці греблі шумлять верби <g/> » ( <g/> Нар <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , у реченні « <g/> B цьому хижо <g/> , жагучо-загрозливому тоні є якась справжня серйозність <g/> » ( <g/> Винн <g/> .
doc#40 Одначе при цьому вони обмежені тим <g/> , що </p><p> впроваджувати багато чужих слів <g/> , невідомих читачеві <g/> , нема змоги <g/> , — або доводиться давати при них пояснення <g/> , як це <g/> , наприклад <g/> , робить М. Коцюбинський в оповіданні з життя кримських татарів « <g/> B путах шайтана« <g/> : « <g/> Крамниці й ятки замкнені <g/> , провідники розсідлали свої коні <g/> , всякі продавці ямурта ( <g/> яєць <g/> ) <g/> , винограду <g/> , чадр і іншого відклали свої справи на будень <g/> ; взагалі весь той рух <g/> , що чигає на повні кишені ґяурів <g/> , зупинило свято« <g/> . </p>
doc#40 ) <g/> ; отже <g/> , конструкції типу « <g/> B святім своїм запалі ти й не бачиш <g/> , як самолюбні всі твої думки <g/> » ( <g/> Фр <g/> .
doc#40 , коли ми читаємо « <g/> B недвижнім смутку золотяться зорі <g/> » ( <g/> Риль <g/> .
doc#40 ) <g/> , — можна було б сказати і » B цьому хижому <g/> , жагучому <g/> , загрозливому тоні <g/> …