Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 : « <g/> A я сильне злякався <g/> , на темні луга <g/> , на густі ліса <g/> , на дикі степа на ніч у куточок сховався <g/> » — Чуб <g/> .
doc#40 : « <g/> A Максим на пожарище та на попелище подивився <g/> » ( <g/> Шевч <g/> .
doc#40 : « <g/> A отець духовні най не гніваються на мене <g/> , бо я таки направду хворий <g/> » ( <g/> Лепк <g/> .
doc#40 : « <g/> A онде під тином опухла дитина голоднеє мре <g/> » ( <g/> Шевч <g/> .
doc#40 : « <g/> A раз <g/> , подібний до летючих зір <g/> , з церковних хор помчав через баляси <g/> » ( <g/> Зер <g/> .
doc#40 : « <g/> A дочка Оксана <g/> !
doc#40 : « <g/> A вони мають час ( <g/> Для чого <g/> ?
doc#40 : « <g/> A вже як розвеселиться та розрегочеться з чого <g/> , то реготить та й реготить <g/> » — Неч <g/> .
doc#40 : « <g/> A вона в моїх очах самоцвітних віднаходить своє наймення <g/> » ( <g/> Волощ <g/> .
doc#40 : « <g/> A ксьондзові грошей жаль <g/> , — давай її вчити <g/> , як каліці із дітьми в білім світі жити <g/> » ( <g/> Руд <g/> .
doc#40 : « <g/> A сонце підпливає все вище та вище <g/> , пече все дужче та дужче <g/> » ( <g/> Мирн <g/> .
doc#40 : « <g/> A крик <g/> , а гомін від того народу <g/> , батечки <g/> !
doc#40 : « <g/> A хоч ( <g/> — хочеш <g/> ) питльованика мати <g/> , так вже добре лоба гостри <g/> » ( <g/> Самч <g/> .
doc#40 , благородство <g/> , смиренність <g/> , союз <g/> , приязнь <g/> ) <g/> ; крім того <g/> , вони широко вживалися в старій канцелярійній мові <g/> , як це відбито <g/> , наприклад <g/> , у мові Возного в « <g/> Наталці Полтавці <g/> » Котляревського <g/> : « <g/> A понеже рушники і шовковая хустка суть доказательства <g/> , <g/>
doc#40 Наприклад <g/> , у ранньому оповіданні М. Коцюбинського « <g/> Андрій Соловейко <g/> » знаходимо багато подільських діалектних особливостей <g/> , як от <g/> : « <g/> A я <g/> , люди добрі <g/> , щоб залагодити свою вину перед вами і для того <g/> , що мені довг мій велить <g/> , завше готовий помогти кожному з вас <g/> , чим можу <g/> , готовий бути братом <g/> , щирим порайчиком« <g/> .
doc#40 Другі форми мають тоді значення <g/> , близьке до вигука <g/> , і вживаються переважно в усталених зворотах <g/> , як от <g/> : « <g/> A ти <g/> , корчмарю <g/> , западись негайно <g/> , мовчи та диш і не виходь з корчми <g/> !
doc#40 А от інший синонім до того самого слова-показника <g/> , прекрасно використаний в описі п'яниці <g/> : « <g/> A здалеку п'яний ледар кривуляє по степу <g/> » ( <g/> Тич <g/> .
doc#40 <p> От ще кілька прикладів відокремлення слів <g/> , зумовленого тим <g/> , що вони з'являлися в реченні ніби додатково <g/> , як вияв другорядної предикації <g/> : « <g/> A й земля тут добренна <g/> , — чорнозем <g/> , аж масний <g/> » ( <g/> Гол <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> A сам безголовий улан <g/> , як кукла <g/> , шаблю додолу впустивши <g/> , все нижче хилився та нижче <g/> » ( <g/> Тич <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> A на коні сидить охляп <g/> , у свиті-не свиті і без шапки <g/> » ( <g/> Шевч <g/> .