Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 Але Захід дуже цінить їх <g/> .
doc#40 Поза тим слова з наростком -к ( <g/> а <g/> ) в значенні дії здебільшого забарвлені дещо діялектно <g/> , і літературна мова виявляє тенденцію позбуватися їх <g/> : так господарку заступило господаріво <g/> , бранку — брання або набір ( <g/> добір <g/> ) <g/> .
doc#72 <p> Наче передбачаючи рішення XII з'їзду РКП ( <g/> б <g/> ) <g/> , Сьома конференція КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що відбулася 4-10 квітня 1923 р. в Харкові <g/> , говорила про “ <g/> їх [ <g/> радянських республік <g/> ] цілковиту самостійність у справі національно-культурного розвитку і достатню самодіяльність в галузі господарського будівництва <g/> ” ( <g/> <g/> Резолюції <g/> ” 221 <g/> ) <g/> .
doc#74 [ <g/> 11 <g/> ] </p><p> Наче передбачаючи рішення XII з'їзду РКП ( <g/> б <g/> ) <g/> , Сьома конфе­ренція КП ( <g/> б <g/> ) У <g/> , що відбулася 4-10 квітня 1923 в Харкові <g/> , говорила про « <g/> їх [ <g/> радянських республік <g/> ] цілковиту самостійність у справі національно-культурного розвитку і достатню самодіяльність в галузі господарського будівництва <g/> » <g/> .
doc#40 : « <g/> Хурделиці знов засипали їх <g/> » ( <g/> Осьм <g/> .
doc#40 Паралельність перебігу двох дій може бути за прямою пропорційністю їх або за зворотною пропорційністю <g/> .
doc#81 <p> У моїй пам'яті доповіді <g/> , що я чув <g/> , а чув я їх багатенько <g/> , зливаються в одне <g/> .
doc#81 Ні той ні той не стали тим <g/> , чим я хотів би їх бачити <g/> .
doc#72 Але ці виступи передруковувала кожна газета <g/> , кожен журнал <g/> , їх видавали масовими накладами <g/> , їх безнастанно цитували <g/> , на них безперестанку посилалися <g/> .
doc#27 Мов у незримій клітці <g/> , бився Куліш до смерти в тім зачарованім крузі <g/> ; мов Мефістофель у закінченні Ґетово- го « <g/> Фавста <g/> » воює з рожами <g/> , що <g/> , кипені руками ангелів <g/> , за його дотиком переміняються на огні і палять його <g/> , так Куліш до смерти воював із шевченківськими поняттями та образами України <g/> , козацтва <g/> , гайдамацтва <g/> , панства і простолюддя <g/> , з якимсь нервовим роздражненням кидаючися з одного екстрему в другий і ніяк не можучи ані спекатися тих образів <g/> , ані побороти та знівечити їх бодай у власнім переконанні <g/>
doc#92 роки <g/> . </p><p> Білодід мав зібрати матеріяли <g/> , що мали б компромітувати мене <g/> , й переслати їх Болгарському комітетові на чолі з Ґеорґієвим <g/> . Але минув майже рік <g/> , поки він це
doc#89 Рішучу перевагу рецензент « <g/> Таймсу <g/> » віддає іншому критикові — Емпсонові <g/> , який « <g/> має два обдаровання <g/> , що їх бракує Ґріґсонові <g/> , — тонке вухо на синтаксу й інтерес до людської натури <g/> » <g/> .
doc#81 Але в ХІНО на мій річник приходили люди не так за здібностями <g/> , як за заслугами перед владою <g/> , і континµент їх був територіяльно обмежений <g/> .
doc#72 Українці могли мати своїх представників лише в останній інституції <g/> , отже не могли впливати ні на які рішення <g/> , але й тут їх було лише двоє ( <g/> Квітковський 373 і далі <g/> ) <g/> .
doc#72 Як висловився І. Франко 1907 р. <g/> , літературна мова “ <g/> робиться справді репрезентаткою національної єдности <g/> , спільним і для всіх діялектів рідним огнивом <g/> , що сполучає їх в одну органічну цілість <g/> ” ( <g/> Франко 338 <g/> ) <g/> .
doc#72 Завдяки клопотанням Союзу визволення України ( <g/> Відень <g/> ) з грудня 1914 р. почалася акція відбору українців і переведення їх в окремі табори <g/> .
doc#72 Всі ці питання вимагали обговорення <g/> , а оскільки не було авторитетної центральної установи <g/> , яка дала б можливість розв'язати їх в усній полеміці <g/> , то дискусія розгорнулася в пресі <g/> . </p>
doc#51 Виховано їх в часи <g/> , коли наука допускалася тільки на обслуговування політичних кампаній і відповідно до останньої з них <g/> .
doc#15 <p> Підсумовуючи цей короткий огляд <g/> , констатуємо <g/> , що західньоевропейські синтаксисти <g/> , як правило <g/> , або зовсім не знають називних речень <g/> , або <g/> , наводячи приклади їх в ілюстративному матеріялі <g/> , не відрізняють їх від неповних речень ( <g/> або при іншій термінології - еквівалентів речень <g/> , сповіщень і т. д. <g/> ) найрізноманітнішої граматичної будови <g/> .
doc#92 Таку книжку вони читали б тільки <g/> , якби їх вабило прізвище автора <g/> .