This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 | та суб'єктивною ліричною поезією <g/> , де героєм | є | авторське « <g/> я <g/> » <g/> . Багатопляновість і відхід від |
doc#1 | . </p><p> Мовби символічним під цим оглядом | є | останній вірш Т. Шевченка <g/> , « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , |
doc#1 | . </p><p> Хреста ніхто не поставить </p><p> І не пом'яне <g/> , — </p><p> | є | усвідомлення неминучосте <g/> , але немає |
doc#1 | смерти <g/> , це відчуття гармонії у житті і в людині | є | не просто ключем до цього вірша <g/> . Це - ключ до |
doc#1 | Шевченко-філософ тих років <g/> . Одним із гріхів | є | жадібність <g/> , яка виникає із самозвеличення <g/> , |
doc#1 | до інших і в стосунку людини до Бога <g/> . Образ <g/> , що | є | втіленням цього гріха <g/> , — це образ « <g/> царів <g/> » і « |
doc#1 | коріння тихо <g/> , </p><p> любо Зелені парості ростуть <g/> . </p><p> Це й | є | ті апостоли правди і свободи <g/> , про чий прихід |
doc#1 | завдань у вивченні творчости Т. Шевченка | є | уважний перегляд кожного з періодів <g/> , щоб |
doc#2 | -вражу <g/> , ведмідь - слід <g/> , небі - лебідь <g/> . Якщо | є | звукові повтори <g/> , то вони навмисне затінені <g/> . |
doc#2 | рішеннями <g/> . Обряд у неї — прихід осени <g/> , і обрядом | є | <g/> , коли змучений життям герой зносить « <g/> печаль і |
doc#2 | , уперте <g/> » до брам осіннього лісу <g/> . Обрядом | є | сум і дожидання милого <g/> , в ритуальні форми |
doc#2 | ритуальних чинів <g/> , то менше звичайний | є | показ усього дівочого життя теж як суми |
doc#2 | високії дуби </p><p> випускати голуби <g/> . </p><p> Бо і в кокетстві | є | щось від ритуалу <g/> , від обряду <g/> , а в житті повно |
doc#3 | відповідає загальній еволюційній тенденції і | є | <g/> , отже <g/> , явиїцем позитивним ( <g/> чи <g/> , коли воліємо <g/> , |
doc#3 | мова <g/> . </p><p> У житті американського університету | є | правило up or out <g/> . Так воно є в житті |
doc#3 | університету є правило up or out <g/> . Так воно | є | в житті українського діялектизму <g/> . Якщо він не |
doc#4 | всі і <g/> , либонь <g/> , і не більшість <g/> . Скільки серед них | є | віршів <g/> , сповнених спокою й гармонії <g/> , безмежно |
doc#4 | . Рубчак розкрив цитату з Олега Ольжича <g/> , а | є | й інші <g/> , приміром <g/> , з Юрія Липи ( <g/> « <g/> Де ж та світлість |
doc#4 | Наталі Лівицької-Холодної в її « <g/> нових <g/> » віршах | є | те <g/> , що вона не цурається <g/> , здавалося б <g/> , |
doc#4 | , в деталі <g/> , в начебто малому <g/> . Є світи за морями <g/> , | є | гуси <g/> , що не дають себе приборкати <g/> , що |