Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Фактом <g/> , одначе <g/> , є <g/> , що принаймні своїх загиблих німці вшановували більше <g/> , ніж радянці своїх <g/> , які були для них тільки падлом <g/> .
doc#66 В кожному образі <g/> , навіть у найгіршій « <g/> касовій <g/> » комедії <g/> , актор знаходить потенції різних тлумачень <g/> , і радість актора <g/> , радість театру саме в тому і є <g/> , щоб вибрати одну з цих ще туманних і невиразних можливостей і одягти її в реальні й переконливі форми <g/> .
doc#62 Але я його люблю таким <g/> , яким він є <g/> , і я з ним можу бути самою собою <g/> …
doc#12 <p> Шоб показати йотовану вимову голосних я <g/> , ю <g/> , є <g/> , ї після приголосної <g/> , відповідно до вимови даного слова в чужій мові <g/> , пишемо перед літерами я <g/> , ю <g/> , є <g/> , ї після д <g/> , т <g/> , з <g/> , с <g/> , ц <g/> , л <g/> , н — знак м'якшення <g/> , а після інших приголосних — апостроф <g/> , напр <g/> .
doc#87 Що ж є <g/> ?
doc#15 До слова море тут тому не можна додати є [ <g/> сть <g/> ] <g/> , що воно само вже <g/> , своїм називним відмінком означає існування <g/> . </p>
doc#24 Бо що є « <g/> Mystère profane <g/> » <g/> , як не історія взаємодії двох героїв <g/> : автора і — степу <g/> ?
doc#84 З цієї причини викидається жидів з модерних націй <g/> , хоч вони й чудово говорять і пишуть і вважають себе за щось не те <g/> , чим вони насправжки є <g/> » <g/> , — це прямо суперечить попереднім думкам <g/> , це має поганий запах <g/> , і це прямо суперечить фактам <g/> .
doc#40 Дієслово <g/> , що виступає як частина присудка <g/> , яка вказує на час і спосіб <g/> , зветься дієслівною зв'язкою <g/> , а присудок <g/> , в якому є або може бути дієслівна зв'язка <g/> , зветься складеним присудком <g/> . </p>
doc#72 Як 1919 р. він не заперечував існування української мови <g/> , — у “ <g/> Безнадійній справі <g/> ” він писав <g/> : “ <g/> Побоювання русифікації при українській радянській владі є абсолютно безпідставні <g/> .
doc#1 <p> Таким чином <g/> , можливості народньої пісні використовувались майже адекватно оригінальній моделі <g/> , але завдяки послідовному <g/> , поступовому зміщенню образів стерлася межа між нібито справжнім дніпровським пейзажем і порівнянням <g/> , між образами природи і людей <g/> , між завжди узагальненою і дещо абстрактною на- родньою піснею та суб'єктивною ліричною поезією <g/> , де героєм є авторське « <g/> я <g/> » <g/> .
doc#40 <p> Подруге <g/> , слово-показник забарвлене найменше афективно <g/> , воно є афективно-невтральне <g/> .
doc#16 <p> Всі ці загальновідомі речі можна дуже легко потвердити і на матеріялі « <g/> Листа до голови МУРу п. Уласа Самчука <g/> » <g/> , вміщеного в « <g/> Орлику <g/> » <g/> , з якого наводжувано перед цим цитати і який є безпосереднім приводом написання цих рядків <g/> .
doc#72 <p> Брак словникових видань завжди є безсумнівною ознакою <g/> , що мову придушено <g/> .
doc#84 Така еміграція — є благо <g/> ; вона виконає місію свого народу або стане на чолі народу в виконанні ним своєї місії <g/> . </p>
doc#42 <p> Мені скажуть <g/> : гаразд <g/> , у поезіях Осьмачки нема людей <g/> , природи <g/> , сонця <g/> , але в них є Бог <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Усе є брехня <g/> , починаючи від неї самої і кінчаючи червоним волоссям принцеси <g/> » ( <g/> Винн <g/> .
doc#24 <p> Крім жінки з цвинтаря і робітника <g/> , що стає її нареченим <g/> , є в « <g/> Вертепі <g/> » і інші наскрізні герої <g/> .
doc#73 Автор не обмежився в своєму творі на ідилічно-поетичних мотивах <g/> , як це є в Вишневецької <g/> ; у змальоване ним він вніс елементи трагічного розщеплення <g/> , ба навіть приречености <g/> , конфлікту <g/> .
doc#9 Назву тут ці риси <g/> , спрямовуючи за більшим числом прикладів до Синявського <g/> : </p><p> 1. о <g/> , є в закритих складах часто не переходять в і не під наголосом <g/> , — починаючи від форми ясен у перших рядках « <g/> Причинної <g/> » <g/> , пор <g/> .