Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Він був трохи старший від мене <g/> , і багато з заарештованих і знищених колеµ-мовників <g/> , які були для мене вже тільки іменами <g/> , для нього були реальними людьми <g/> , з якими він учився <g/> , зустрічався <g/> , жив <g/> .
doc#92 На підвищення <g/> , на рух угору я не міг розраховувати <g/> , бо якраз на цей час у подібному становищі були двоє моїх колег <g/> , які були довше зв'язані з університетом і повинні були мати пріоритет <g/> , — мій добрий приятель Віктор Вайнтравб і мій не зовсім приятель Л. Змагатися з ними було б не зовсім етично і <g/> , зрештою <g/> , безнадійно <g/> .
doc#17 Можна сперечатися про те <g/> , чи виклав у цій сцені Куліш ті думки <g/> , які були йому близькі <g/> , чи тільки офіційно від нього вимагані <g/> , – хоч уся правдоподібність за те <g/> , що ця сцена була йому накинена урядовими цензорами <g/> .
doc#46 З другого боку <g/> , в ньому жила суперечність між підозрою ( <g/> відразою <g/> ) до всього <g/> , що прийшло з-під совєтів <g/> , і розумінням потреби йти з тими літераторами з-під совєтів <g/> , які були проти режиму <g/> .
doc#88 Іншою дикою перешкодою є заборона навіть згадувати вчених <g/> , які були репресовані — а їх тисячі <g/> !
doc#16 І ще треба довести <g/> , з якої саме з цих двох причин большевики нападають на Донцова <g/> , водночас замовчуючи <g/> , скажімо <g/> , Ольжича <g/> , або Юрія Липу <g/> , або Й. Позичанюка <g/> , які були суб'єктивно не меншими ворогами большевизму <g/> , а об'єктивно може далеко небезпечнішими <g/> .
doc#31 Вельми характеристично <g/> , що <g/> , за дуже малими винятками <g/> , Хвильовому чужі так звані акумульовані повтори типу анафори або епіфори <g/> , які були такою характеристичною рисою стилю Сталіна й його доби і функцією яких було вдовбувати в голови читачів чи слухачів гасла <g/> , « <g/> прості <g/> , як мекання <g/> » <g/> .
doc#81 Чого вона хотіла <g/> , які були її погляди й програма <g/> ?
doc#81 Мап у нас нема <g/> , які села багаті <g/> , які бідні — ми не знаємо <g/> .
doc#40 <p> Інтерференція <g/> , підготована пряма мова <g/> , стирання меж прямої мови і невласна пряма мова — це головні проміжні типи в використанні прямої мови <g/> , які більшою чи меншою мірою наближають її до непрямої мови <g/> .
doc#40 Не можливі форми родового відмінка в знахідному тільки від тих іменників <g/> , які в жадному випадку не можуть бути уявлені як щось виразно оформлене <g/> .
doc#72 Театральні приміщення в центральних дільницях міст перейшли тепер до українських труп <g/> , які в минулому тулилися переважно по околицях і нерідко грали на погано пристосованих сценах <g/> .
doc#40 <p> До фонетичних ознак <g/> , які вказують на чуже походження даного слова <g/> , належить наявність звуків або звукосполучень <g/> , які в нашій мові не трапляються взагалі або в певних становищах <g/> .
doc#94 Сам наголос зраджує ті складні тарапати <g/> , через які в нашій історії проходило це поняття <g/> .
doc#10 поліські “ <g/> дифтонги <g/> ” не є справжні дифтонги <g/> , бо це є суцільні й неподільні фонеми <g/> , які в своїй артикуляції поступово пересковзають від початкового звука до кінцевого <g/> , бувши довгістю й сприйманням нормальними голосними <g/> ; вага цих полюсів такого звука може мінятися в мові навіть тієї самої особи <g/> , але завжди це звуки одного ряду <g/> .
doc#84 Не задкувати по-рабськи за часом <g/> , але <g/> , збагнувши його і спираючися на нашу величну національну традицію <g/> , відкрити в ході часу ті сили <g/> , які в схрещенні з тими традиціями дадуть високе і справді дороговказне мистецтво <g/> , які через мистецтво <g/> , через велич його осягів сповістять оспалому людові нові скрижалі завіту <g/> : українську концепцію нашого часу <g/> . </p>
doc#40 <p> Пестливість ми можемо відтворювати передусім за допомогою пестливих наростків <g/> , які в українській мові можуть використовуватися не тільки в іменниках і прикметниках <g/> , а і в прислівниках і навіть подекуди в дієслові ( <g/> в інфінітиві типу їстоньки <g/> , спатоньки <g/> ) <g/> .
doc#89 чи інші особи <g/> , до яких ми можемо ставитися з певного або цілковитою пошаною і які в цілості своєї критичної діяльности можуть і не належати до наглядової критики <g/> . Ось <g/> ,
doc#40 <p> Прислівник з цього погляду стоїть ближче до імен <g/> , широко користаючися наростками <g/> ; але особливість його та <g/> , що в ролі наростків від найчастіше використовує ті морфеми ( <g/> значущі частини слова <g/> ) <g/> , які в іменах правлять за закінчення <g/> .
doc#65 <p> Хоч які важливі такі прямі заступлення українських традиційних елементів мови на нові <g/> , російські ( <g/> а один з наслідків їх — розрив з літературою перед її совєтизацією <g/> ) <g/> , безмірно серйозніші в своїх наслідках ті зсуви в глибинній структурі мови <g/> , що виникають з них <g/> .