This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | Але і це вже було для нас <g/> , для мене щось <g/> . |
doc#81 | Мати дістала пенсію <g/> , але вона була мінімальна <g/> , щось 27 карбованців на місяць <g/> , прожити на них не можна було <g/> , і мої заробітки ставали тепер вирішальними <g/> . |
doc#81 | Кожного року і технікум <g/> , і інститут приймали щось 60 до 90 студентів <g/> , які ділилися на три групи <g/> . |
doc#92 | Так я знову потрапив на розмірно мізерну платню <g/> , — якщо не помиляюся <g/> , щось 6500 долярів на рік <g/> , але я був забезпечений працею до кінця життя <g/> , і я був у великому місті <g/> . </p> |
doc#81 | Думав він про щось <g/> ? |
doc#0 | Громадянки Н. не було вдома <g/> , від початку війни всі жінки з самого ранку вирушали по харчових крамницях — ану ж десь щось « <g/> дають <g/> » <g/> , черги там треба було вистояти <g/> . |
doc#102 | Я йому тоді кажу <g/> : « <g/> Ну <g/> , Ви ж напишіть мені щось <g/> » <g/> . |
doc#22 | Це було переконання <g/> , що радянська людина ( <g/> що дорівнює для нього <g/> : російська <g/> , слов'янська або східня <g/> ) має якусь особливу душу <g/> , щось а 1а Толстой <g/> . |
doc#39 | Він не накидає жадних вимог діяти так чи так <g/> , робити щось або не робити <g/> . |
doc#40 | <p> Одначе норми літературної мови не є щось абсолютно нерухоме <g/> . |
doc#35 | Досі дослідники трактували це як щось абстрактне <g/> , що випливає з ідеї войовничої церкви <g/> . |
doc#81 | Безперервне гіршання життьового стандарту і кругобіг щоденних <g/> , чимраз настирніших дрібниць я тоді не сприймав як щось анормальне і не був революціонером проти революції <g/> . |
doc#92 | А певніше <g/> , він просто не знав <g/> , що таке Varangica <g/> , і вирішив <g/> , що це мусить бути щось антирадянське <g/> . </p> |
doc#81 | Драма <g/> , отже <g/> , була певніша <g/> , там ми завжди щось бачили <g/> , зате в опері був елемент газарду й несподіванок <g/> . </p> |
doc#28 | А на змагання <g/> , страждання й боротьбу людства поет дивиться тепер згори вниз <g/> , як на щось безконечно чуже й далеке йому <g/> : </p><p><g/> … |
doc#9 | Це для нього щось безпричинне <g/> , незрозуміле <g/> , « <g/> чудне діло <g/> » <g/> : « <g/> І чудне діло скоїлося в нас <g/> . |
doc#81 | Начальник міліції дивиться на мою перепустку і твердо каже <g/> , що вдіяти щось безсилий <g/> . |
doc#40 | Наприклад <g/> , коли людині щось болить <g/> , вона вигукує ой <g/> ! |
doc#30 | Ледве чи з того щось буде <g/> , а коли навіть буде <g/> , то вже геть чисто останнє2. </p><p> А тепер <g/> , сподіваючися <g/> , що не погніваєтеся <g/> , запитання зовсім з іншого <g/> . |
doc#4 | <p> Ось останні рядки <g/> , якими закривається збірка <g/> , віщування смерти не тільки особи <g/> , а світу <g/> : </p><p> Готовий будь на згубу ще сьогодні <g/> , </p><p> щось буде ще грізніш <g/> , ніж хвиль цих кряжі <g/> , </p><p> аж поки Бог <g/> : « <g/> хай світло згасне <g/> » <g/> , — скаже <g/> . </p> |