Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 Начальник міліції дивиться на мою перепустку і твердо каже <g/> , що вдіяти щось безсилий <g/> .
doc#30 Ледве чи з того щось буде <g/> , а коли навіть буде <g/> , то вже геть чисто останнє2. </p><p> А тепер <g/> , сподіваючися <g/> , що не погніваєтеся <g/> , запитання зовсім з іншого <g/> .
doc#4 <p> Ось останні рядки <g/> , якими закривається збірка <g/> , віщування смерти не тільки особи <g/> , а світу <g/> : </p><p> Готовий будь на згубу ще сьогодні <g/> , </p><p> щось буде ще грізніш <g/> , ніж хвиль цих кряжі <g/> , </p><p> аж поки Бог <g/> : « <g/> хай світло згасне <g/> » <g/> , — скаже <g/> . </p>
doc#80 Виправдання ж <g/> , навпаки <g/> , в більшості бувають ніякові <g/> , пустопорожні <g/> , стурбовані й нікчемні <g/> » ( <g/> « <g/> Романи Куліша <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> « <g/> Чи є щось більш небезпечне для людини <g/> , як здійснене бажання <g/> ?
doc#79 Про щось більше <g/> , людське <g/> , тепле і просте <g/> .
doc#45 Та немає й сумніву <g/> , що на думці в них було щось більше <g/> , ніж співи й запис пісень <g/> , ніж викладання в недільних школах <g/> .
doc#45 Проте в сукупності вони складаються на образ неконформіста <g/> , людини національне свідомої і Дозволяють припустити <g/> , що за явними вчинками й словами може критися щось більше <g/> .
doc#63 Етнографізм він ще дозволяв <g/> , щось більше — ні <g/> .
doc#80 <p> « <g/> В обвинуваченнях завжди є патетичність <g/> , і тому вони щось важать <g/> .
doc#95 На прощання він простягнув мені руку <g/> , а потім заклопотався <g/> : </p><p> — Ні <g/> , я мушу щось вам подарувати <g/> , так не можна просто розійтися <g/> . </p>
doc#37 <p> — Він ледве чи дасть щось вартісне <g/> , — відповів Шлемкевич <g/> , але додав <g/> : — Якщо лишити його осторонь <g/> , це відштовхне багатьох галичан <g/> , бо серед них він ко- ристається авторитетом <g/> . </p>
doc#81 Мабуть <g/> , почасти бажання відійти від щоденного трибу власного існування <g/> , почасти надія <g/> , хоч яка марна <g/> , знайти нарешті щось цікавіше <g/> , щось вартісніше <g/> .
doc#87 Про це підсовєтська література не сказала досі нічого ( <g/> говоримо про літературу <g/> , не про макулятуру — та <g/> , звичайно <g/> , щось верзла про стахановців <g/> , про жити стало краще <g/> , жити стало веселіше <g/> , про квітучі міста квітучої України <g/> , — але <g/> , хвалити Бога <g/> , — є слова і цілі книжки і навіть цілі бібліотеки <g/> , які ніби сказані <g/> , написані <g/> , — але водночас не існують <g/> .
doc#66 В такому образі є щось вертерівське <g/> .
doc#40 Але той факт <g/> , що в цих випадках прикметник завжди стоїть після займенника <g/> , показує <g/> , що прикметник тут великою мірою субстантивізований <g/> , а займенник перед ним своїм значенням становить тільки другорядний показник неозначеносте </p><p> У західноукраїнських говірках при щось взагалі не буває узгодження <g/> , бо прикметник ставиться в залежному від займенника родовому відмінку <g/> , напр <g/> .
doc#81 Каганович мусів щось видавати <g/> , і продукція ця мала бути « <g/> партійно загострена <g/> » <g/> , « <g/> войовничо-матеріялістична <g/> » і спрямована на викриття ворожих « <g/> псевдонауковців <g/> » <g/> , що <g/> , мовляв <g/> , « <g/> окопалися <g/> » в різних радянських установах і провадять там і звідти свою підривну ворожу працю <g/> .
doc#89 Що ж <g/> , коли з'являється щось видатне <g/> , але іншостильне <g/> ?
doc#81 — сказав <g/> , як про щось виключне <g/> , Шепарович <g/> . </p>
doc#81 Це не було щось високонаукове <g/> , але я хотів дати Сергієві заохоту <g/> .
doc#81 Але якщо є історики <g/> , щось вони повинні робити <g/> , якісь критичні завваги чи примітки писати <g/> .