Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#6 Куриликові однаково близькі й часто ним уживані символи в точному розумінні і емблеми <g/> , традиційніші й загальновідоміші <g/> .
doc#6 Картини часто було не досить <g/> .
doc#6 На Куриликових картинах з канадською тематикою люди дуже часто не мають обличчя <g/> .
doc#6 Бройгель часто подавав людей збитими групами <g/> , в яких обличчя поодиноких осіб стандартні або невиразні <g/> .
doc#6 Курилик найчастіше має гру зеленого на зеленому або поруч зеленого ( <g/> приміром <g/> , на цій виставці — “ <g/> Клечальна неділя <g/> ” <g/> , — ч. 11 або “ <g/> Корови під зливою <g/> ” — ч. 28 <g/> , а поза нею дуже часто <g/> , наприклад <g/> , на самій переїзній виставці 1982—1984 років у “ <g/> Долина Дону в сірий день <g/> ” <g/> , “ <g/> Сон мера Кромбі <g/> ” <g/> , “ <g/> Пасторальна симфонія <g/> ” <g/> , “ <g/> На битій дорозі не росте трава <g/> ” та ін <g/> .
doc#6 На цій виставці <g/> , приміром <g/> , знайдемо сіре на сірому ( <g/> точніше сірожовте на сірожовтому <g/> ) в “ <g/> Годує свині вугіллям <g/> ” ( <g/> ч. 12 <g/> ) <g/> , біле на білому в “ <g/> У нас на все знайдеться виправдання <g/> ” ( <g/> ч. 7 <g/> ) <g/> , дуже часто також чорне на чорному ( <g/> приміром на переїзній виставці “ <g/> Прибуття на манітобську фарму <g/> ” <g/> , “ <g/> Молодий небесний цвіт <g/> ” <g/> , “ <g/> Рибалення на корюку <g/> ” <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Хоч <g/> , як і накладання кольору на подібний колір <g/> , ця площинність замаскована нібито реальністю речей <g/> , отже <g/> , не суто абстрактна <g/> , але часто ці площини охоплюють таку велику частину полотна <g/> , що все воно перетворюється <g/> , власне <g/> , на гру різнокольорових площин <g/> .
doc#6 <p> Повертаючись до речей тематично канадських <g/> , слід завважити також <g/> , що часто в пейзажах цих циклів кольорову одноманітність площин чорних <g/> , сірих <g/> , брунатних <g/> , жовтих і голубих проривають невеликі плями червоного або густо-синього кольору <g/> .
doc#6 <p> Правда <g/> , в протилежність Ваєтові або й Дамбі <g/> , Курилик не тільки підкреслено оперує площинами <g/> , а й використовує їхню гру для висловлення свого світогляду <g/> , для пропаганди своїх ідей <g/> , перше — завжди <g/> , друге — часто <g/> .
doc#6 Особливо виразний ного зв'язок з Вільямом Блейком <g/> , не тільки в загальній візіонерсь- копророчій концепції мистецтва <g/> , а часто і в деталях стилю <g/> .
doc#8 <p> Зосередження на проблемах <g/> , а не на окремих науках <g/> , при прагненні синтези робило висновки Петрова часто неймовірними і неприйнятними <g/> .
doc#8 Опинившись на еміграції <g/> , з її ідеалізацією держави <g/> , Петров виступає з тезою <g/> , що держава не розв'язує всіх питань <g/> , що держава часто приносить загибель культурі <g/> .
doc#9 З другого боку <g/> , позначка Б. Грінченка часто вказує на західноукраїнську сферу вживання якого-небудь слова <g/> , але не уточнює цього загального поняття так <g/> , щоб ми могли чітко виявити <g/> , чи йде про Галичину саму по собі або в комплексі з іншими західноукраїнськими землями <g/> , чи <g/> , може <g/> , тільки про Волинь або позагалицьке Поділля <g/> . </p>
doc#9 Зокрема <g/> , практично часто доводилося слова з позначкою « <g/> західне <g/> » або « <g/> под <g/> .
doc#9 <p> Далеко складніша і — як це взагалі часто для нього типово — внутрішньо суперечна була позиція П. Куліша <g/> .
doc#9 Здебільшого <g/> , правда <g/> , це не були активні елементи галицьких говірок <g/> , а радше пасивні <g/> : вони не вживалися вже часто в галицьких говірках як щось нормальне й звичайне <g/> , але вони були ще зрозумілі або принаймні зрозуміліші мовному чуттю галицького мовця <g/> , тоді як мовному чуттю мовця з Великої України вони видавалися вже цілком штучними квітами <g/> , винесеними зі старовини і надиханими тепер новим життям <g/> . </p>
doc#9 Формально-теоретично це так <g/> , бо Шевченко робив схрещення різних мовних плянів давніше від П. Куліша і часто далеко сміливіше <g/> .
doc#9 Це має особливо велике значення <g/> , через те що М. Старицький був загальновизнаним лідером певної течії в розвитку української літературної мови <g/> , його « <g/> куті слова <g/> » викликали такі палкі дискусії й заперечення <g/> , що пам'ять про них живе ще й тепер <g/> , хоч самі поезії й переклади М. Старицького <g/> , де він переважно запроваджував свої мовні новації <g/> , й не належать у наші дні до часто і масово перечитуваних <g/> . </p>
doc#9 Проте і їх можна з поезій М. Старицького повизбирувати чимало <g/> , надто тоді <g/> , коли розуміти під побутовою лексикою не тільки <g/> , сказати б <g/> , назви предметів кімнатно-домашнього вжитку <g/> , а й взагалі предметів і понять <g/> , більш-менш часто вживаних у побуті <g/> , її можна продемонструвати такими прикладами <g/> : ружанка ( <g/> « <g/> Ще ружанка <g/> .
doc#9 <p> Досить часто з двох можливих синонімічних варіянтів на якесь поняття М. Старицький вибирає не східноукраїнське <g/> , а західноукраїнське <g/> , галицьке <g/> , напр <g/> .